Нова книга знаного львівського письменника, науковця, мислителя, інтелектуала Богдана Дячишина «Слово Андрія Содомори у дзеркалах часу» – це захоплююча мандрівка у світ високохудожнього Слова, Думки, які збагачують Душу читача світлом Вічності, що промовляє крізь мить до кожного з нас у творчості, літературній та перекладацькій праці професора Андрія Олександровича Содомори.

 Цю книгу варто читати повільно, вдумливо, насолоджуючись мудрістю Слова та глибиною кожного речення, кожного рядка. Автор книги та герой її оповіді по-особливому витончено розуміють, осмислюють та цінують кожну, навіть, найдрібнішу мить життя, адже вона неповторна.

В есеї «Обрії Словодумки Андрія Содомори» Богдан Васильович натхненно та глибоко аналізує його книгу «Афористичні етюди» (Львів, Апріорі, 2016. – 360 с.) але водночас, закликає читача мислити, не бути байдужим, дбати про власне інтелектуальне та духовне зростання, адже саме у цьому полягає «сенс буття людини».

 В другому есеї «Ноосфера Андрія Содомори, або "Обніміте ж, брати мої Найменшого брата"» письменник продовжує розмову з читачем про цінність Слова, аналізує книгу А. Содомори « Усміх речей», яку закликає нас читати «думкою серця» (Етюди, образки, новели, есеї. – Львів: ЛА Піраміда, 2017. – 172 с .).

 З безмежною пошаною та любов`ю Богдан Дячишин мандрує разом з думками та спогадами свого наставника, стежиною його дитинства, а пізніше – дорогою викладацької діяльності. І все це, аби спонукати читача поринути у світ античної думки, словесності, що надихає крізь віки…

Далі, в есеї «Зігріті пам`яттю думки» творчо осмислено та ґрунтовно опрацьовано книгу шановного Андрія Олександровича «Історія одного перекладу, або моя перша книжка» (Львів, «Літопис», 2017. – 292 с. )

Варто зазначити, що окрім осмислення та популяризації невтомної перекладацької та письменницької праці, неперевершеної майстерності слова А. Содомори, нова книга Богдана Дячишина присвячена таким світоглядним питанням як: сенс буття людини у світі; важливість Слова у суспільстві, у чому саме полягає національна ідея України та іншим. Читач знайде відповіді на всі ці, здавалося б, риторичні питання, викладені дуже простою мовою, аби достукатися до серця якомога більшої кількості читачів, щоб «збудити зі сну байдужості» до долі України заради  нашого кращого майбутнього, яке маємо творити ми самі щоденною працею – кожен на своєму місці: у творчості, перекладацькій діяльності, або ж у інших сферах суспільства.

Слово Богдана Дячишина привертає увагу не лише «широкого загалу», а й видатних літературознавців, літераторів, науковців, критиків, дослідників, їхні «Відгуки про есеїстку, рецензії на книгу Богдана Дячишина "Крихти живого часу"», яка зовсім нещодавно вийшла у світ, складають ще один розділ книги «Слово Андрія Содомори у дзеркалах часу».

Своїм осмисленням творчості Богдана Дячишина із читачем поділилися: Михайло Слабошпицький, Петро Шкарб`юк, Євген Баран, Володимир Півень, Ігор Зіньчук, Надія Гаврилюк, Ольга Яворська, Григорій Чопик.

Найголовніше прагнення обох Майстрів Слова – Андрія Содомори та його вдячного Читача – Богдана Дячишина – запалити в серцях людей жагу до пізнання, поповнення знань, тому що, за словами Богдана Васильовича, «…нехтування гуманітарним підходом у науці, виховання народу без належного пошанування рідної мови (до-мови-тися), без усвідомлення того, що тільки мова (а не язик!) є основою його єдності, зневаження ваги слова в суспільстві стало причиною світової гуманітарної катастрофи і нашої української біди…».

Із цією думкою неможливо не погодитися, адже згадана проблема є вкрай важливою у теперішні важкі часи для України та її громадян.