
Re: цензії
- 05.08.2022|Тетяна Дігай, ТернопільЕнциклопедична трилогія про Чортків
- 05.08.2022|Валентина Семеняк, письменницяЧому? Навіщо? За що?
- 01.08.2022|Ігор ПавлюкРежисерка жовтого катарсису
- 31.07.2022|Людмила Даниленко«Якщо на селище напали чужі…». Читайте «Чорний хліб» Фоззі
- 29.07.2022|Ярослав Мотика, скульптор, лауреат Національної премії імені Т. ШевченкаМожна лише дивуватись, що є такі поети як Ігор Павлюк
- 20.07.2022|Василь КузанЧас усвідомити
- 12.07.2022|Альона Радецька, Хмельницький«Картка Марії» Олександра Козинця як можливість самопізнання
- 12.07.2022|Василь КузанЕпоха Павлюка
- 21.06.2022|Марина СушкоШамани слова
- 20.06.2022|Євген Баран«Я нічого більше не хочу, лише писати…»
Видавничі новинки
- «Близькі чужинці», Марія КаменськаКниги | Буквоїд
- «12 годин чоловіка», Ксенія ФуксКниги | Буквоїд
- ігор Павлюк. "Вакуум"Книги | Буквоїд
- Jestem z Drochobycza. Я – з ДрогобичаКниги | Буквоїд
- Костянтин Піскорський. «Сорок і чотири»Книги | Буквоїд
- Як подружити дитину з емоціями розповість нова книга психологині Світлани Ройз «Ключі сили»Книги | Буквоїд
- Між укриттями і ракетами: в Україні виходить антологія "Поезія без укриття"Книги | Буквоїд
- Віра Валлє. «У пошуках Людини. Homo emoticus»Книги | Буквоїд
- Мар’ян Ґолька. «Суспільна пам’ять та її імпланти»Книги | Буквоїд
- Євгенія Завалій. «Міста, в які ти поїдеш»Книги | Буквоїд
Re:цензії
Дуже життєво, прадоподібно і «без рожевих окулярів»
Історію краще вивчати за допомогою цікавих розповідей, а можливо, навіть і художніх творів. Роман «12 унцій любові» Сергія Демчука якраз про життя та історичні реалії в 1990-2000-х роках. Дуже життєво, правдоподібно і «без рожевих окулярів».
Чудово, що цей твір, як зазначив сам автор, про «дорослішання, становлення молодого хлопця, який займається карате й боксом, сповнений пригод і особистих переживань, про його наміри стати видатним спортсменом». Хоча я б не обмежувалася лише цим визначенням. Більше підходить «роман про любов, бокс і книжки». Однозначно роман, а не повість, адже події відбувається впродовж доволі великого проміжку часу у різних локаціях: містечку, місті і селі, що якраз зазначено у змісті. Справді твір складається з трьох частин: «Людина в чорному кімоно», «Категорія «Дорослі», або Elite», «Дід, ружжо та відьма Настя».
У романі порушено одвічні проблеми батьків і дітей, становлення особистості, спілкування з однолітками і протилежною статтю. Крім того, бандитське життя, риторичні запитання, на кшталт «що є злочином, а що – ні?». Також приємно здивувало, що значну частину твору посідають спортивні змагання, боксерські ринги, спортивні відрядження. Спонукає до роздумів: «Університетські успіхи чи кар’єра спортсмена?» – і навіть трохи надихає зайнятися останнім.
Яким ви уявляєте дитинство у буремні дев’яності роки і якими бачите «наслідки» такого виховання вже у дорослому віці? Головний герой – Тимофій (або Тимко) якраз знає про це дуже добре. Про жуйки з наліпками, про часи, коли «сотка» а – це вважалося дуже багато, про дискотеки з дівчатами під пісні музикантів-початківців і суперприз у вигляді магнітофону.
Варто зазначити, що хлопець під маскою «брутального спортсмена» приховує щирість і ліризм. Воно й не дивно, адже напевно кожен із[1] нас хоча б раз у житті вживав нецензурну лексику, сподіваюсь, не грабував квартири, але, можливо, залазив у квартиру через вікно для того, щоб сподобатися чи «втримати» авторитет у старших.
Від хлопчика-старшокласника в містечку читач плавно переходить до парубка-студента у великому місті Києві – столиці. Другий розділ заслуговує найбільше уваги, адже саме в ньому продовжується і завершується процес становлення особистості. Тимко приїздить на навчання, селиться у гуртожиток, гуляє столичними районами – Оболонню, Святошином, Гідропарком. Знайомиться з дівчиною, яка навчається у Червоному корпусі, але яку таки відраховують за неуспішність і відсутність на парах.
Ніби озираючись у минуле, читач повертається в дитинство (останній розділ «Дід, ружжо та відьма Настя»), де знаходить старі дідові книжки, згадує історії про відьом, але дивиться на ці всі вигадки вже під іншим кутом: «Можливо, і старий кульгавий дід Тараса[2] уночі по-молодечому зіскакував з ліжка, забувши свого костура десь у кутку, й біг відчиняти кватирку для відьми Насті».
Іноді автор аж занадто зловживає нецензурною лексикою. Традиційні діалоги відсутні[3] або їх дуже мало. Розповідь скоріше нагадує переказ, проте мовлення кожного персонажа відповідає його/її сільському, брутальному чи бандитському менталітету
Безперечно, історія має право на існування, піднімає важливі і одвічні теми, і можливо, це єдиний художній твір, який написано саме про культуру і життя «дев’яностих». Однак через нестачу діалогів і відсутність якоїсь «основної» події важко сприймати і читати, нема за що «вчепитися» і від чого «відштовхуватися». Окрема дяка за щирість і справжні натуральні емоції героїв.
Коментарі
Останні події
- 05.08.2022|14:08«Видавництво 21» оголошує видання нової книги «Знаки» та збір коштів для підтримки ЗСУ
- 05.08.2022|12:06“Інтелектуальні вечори у просторі ПЕН”: лекція Тараса Лютого
- 05.08.2022|12:01У видавництві #книголав вийде новий роман Ірени Карпи
- 05.08.2022|11:29«Видавництво Старого Лева» підготувало ілюстровану книжку-абетку про Ольгу Кобилянську – «Кобилянська від А до Я»
- 05.08.2022|11:15Закарпатська обласна наукова бібліотека готує книжку споминів «Петро Скунць у колі сучасників»
- 03.08.2022|15:31«Діалоги про війну» — серія виступів-осмислень сьогодення на Meridian Czernowitz 2022
- 29.07.2022|15:31Журналіст Сергій Руденко: Путін недооцінив Зеленського
- 29.07.2022|12:58Поетичні читання, публічні інтерв’ю, презентація нових книжок — яким буде Meridian Czernowitz 2022
- 29.07.2022|12:04До Дня Української Державності Hutsul Planet презентують патріотичний сингл «Духом єдиним»
- 22.07.2022|11:13Виходить перша книжка Meridian Czernowitz від 24 лютого - «Щось зі мною не так» Андрія Любки