Саме так і було в історії кохання Джека Сьюарда до красуні Люсі Вестерни, що віддала перевагу іншому, ставши вампіром, якого нещасний коханець змушений був убити. Так-так, осиковим кілком у серце й часником, запханим у рот потвори…

Вищезгадану історію автор роману «Дракула» на прізвище Стокер, що виступає реальним персонажем у цій книжці, нібито підслухав у старого п’яниці в барі. Підслухав і виклав неточно, з фактографічними помилками і зсувами в часі, за що під час зустрічі йому докоряє сам граф-вампір, який, хоч і перебуває в іншій личині, проте все ж прискорює фатальний інсульт у бідаки Стокера. Отже, час розкрити історичну інтригу, пояснивши, що «Дракула: повстання мерців» — це продовження славнозвісного роману «Дракула» Брема Стокера, виданого в Лондоні 1897 року. Невідомо, чи сам Стокер планував дописувати свою історію, але непевність її фіналу (Дракула був убитий не за класичною процедурою знищення вампірів), а також спокуслива назва роману, що звучала як «Дракула невмирущий», ніби передбачаючи воскресіння графа-лиходія, свідчили про можливість продовження кривавої епопеї.

Виходячи з вищесказаного, не зайвим буде роз’яснити також назву роману «Дракула: повстання мерців», події якого відбуваються у 1912 році. Так, у романі-продовженні класичного «Дракули» відродитися, чи пак —«повстати», мусить не лише лиховісний граф, а й герої попередньої історії. Адже всі вони, покінчивши з батьком вампірів, зазнали невиправних втрат у житті, скалічивши власні долі й, по суті, «померши» один для одного на віки вічні. Утім, саме через «відродження» героїв у новому романі, а також переказ їхніх попередніх пригод і опис сучасного життя, читач, не обізнаний із оригіналом Стокера, дізнається про ключові події «Дракули». З іншого боку, попри «повстання» другорядних персонажів з роману-оригіналу, на кшталт детектива Котфорда — уже як одного з головних героїв роману-продовження, — сам граф-вампір значно відрізняється від свого класичного попередника.

Так, Дракула у Стокера — це кровожерний упир і чорний маг-некромант, який запродав душу Дияволу, прагне захопити владу в усьому світі, для чого, набравшись досвіду у Трансільванії, їде до Лондона, і якому протистоїть світлий маг Абрахам Ван Гельсинґ, озброєний за останнім словом тодішньої техніки. Натомість у романі-продовженні колишній упир за двадцять п’ять років неабияк трансформувався, і ми дізнаємося, що історично це не просто граф-вампір, а Влад Дракула — румунський воєвода XV століття, який зажив лихої слави через свою жорстокість. У сюжетно-колізійному форматі зміни в образі Дракули ще більш значущі. Нібито знищений у далекій Трансільванії гуртом сміливців, легендарний вампір через двадцять п’ять років якимсь дивом знову з’являється в Європі, але вже для того, щоби здолати ще страшніше зло в подобі угорської графині Єлизавети Баторі, яка купається у крові своїх жертв-наложниць. Тож хто він, цей горезвісний граф Влад Дракула — син Диявола, нащадок Дракона чи Господній воїн, що змагає з силами Зла?

У такий «запитальний» спосіб, наголошуючи на відомій істині про те, що Зло нікуди не зникає, а лише трансформується у більш витончені форми, автори роману «Дракула: повстання мерців» переносять дію свого твору на початок ХХ століття — в епоху суцільних експериментів у галузі науки й техніки. І якщо герої «Дракули» Брема Стокера лише зрідка використовували фонограф, телеграф і вогнепальну
зброю, то в романі-продовженні старозавітна історія про кровожерного вампіра огорнута флером найновіших досягнень цивілізації. Більше того, сюжет твору побудований так, що залишається лише дивуватися його рясній насиченості історико-літературними «збігами». Так, у романі «Дракула: повстання мерців» діє персонаж на ім’я Брем Стокер, чий «Дракула», за сюжетом, конкурує з «Портретом Доріана Грея» Оскара Вайльда і «Франкенштейном» Мері Шеллі. Також персонажі класичного роману «Дракула» — батьки головного героя у романі-продовженні. Сюрреалізм? Містика? Чи своєрідна специфіка готичного роману? Швидше за все, це твір у жанрі так званої «альтернативної історії», коли автор реконструює події сивої давнини згідно з власними уявленнями про неї. Ось перед нами постарілий доктор Абрахам Ван Гельсінґ, який 1888 року уникнув правосуддя, схоплений інспектором Котфордом. Ось молодий актор Квінсі Гаркер, чия мати була позбавлена цноти самим Дракулою і якого вона разом з майбутнім чоловіком двадцять років тому вполювала й начебто знищила. А ось чудово передана атмосфера туманного Альбіону — з чутками про черговий злочин Джека-Різника, повідомленнями про театральні виступи Сари Бернар і новинами про фантастичні звершення в галузі науки й техніки, на кшталт першого польоту братів Райт на аероплані, лампочки Едісона чи телефону Марконі.

І на тлі цієї вишукано-історичної екзотики розгортається моторошне дійство про битву вампірів, загадкову графиню Баторі, таємничого актора Басараба, наштрикнутих на палю в центрі Лондона джентльменів, чорну карету без кучера, а також безліч інших артефактів зі скарбниці готичного роману. Саме звідси, наче з далеких Карпат у Трансільванії, звідки був родом вампір усіх часів і народів, повертається, щоби помститися, невмирущий граф Дракула. Стережіться, адже він уже близько!

Дейкр Стокер, Айєн Голт, «Дракула: повстання мерців». Видавництво «Клуб Сімейного Дозвілля».

Ігор Бондар-Терещенко