Тім Талер, або Проданий сміх Джеймс Крюс / пер. Ю.Лісняка. – Київ: Час майстрів, 2016. – 304 с.

9+

Повість популярного німецького письменника в чудовому перекладі Юрія Лісняка повернулася до українських читачів завдяки видавництву «Час майстрів» (раніше вона виходила друком 1991 року у видавництві «Веселка»). Над новим виданням працювали київська ілюстраторка Надія Міцкевич та дизайнер обкладинки Євген Харук.

Нову версію «Тіма Талера» вирізняє лаконічний дизайн, стриманий добір кольорів, сучасна графіка та якісне поліграфічне втілення на дорогому папері.

Створені Міцкевич експресивні образи промовляють і до дітей, і до дорослих шанувальників стильних видань. Цю книжку не соромно придбати на подарунок. Їй також можна «довірити» представляти можливості українського книговидання на книжкових виставках за кордоном.

«Тім Талер, або Проданий сміх» – це казково-філософська повість про хлопця, який уклав дивну угоду, обмінявши свій сміх на дар вигравати будь-який заклад. Він розбагатів, але це не зробило його щасливим. Досить швидко Тім збагнув, що вчинив непоправне, і тепер намагається будь-що повернути собі здатність сміятися.

На позір мораль книжки доволі невигадлива – щасливий сміх кращий за будь-які гроші. Але історія тримає в напрузі й змушує перейматися долею головного героя до останньої сторінки. Уважний читач помітить численні відсилання до легенди про доктора Фауста. Інтертекстуальність, напрочуд важлива в книжках для дітей, збагачує й поглиблює історію про хлопчика з бідного району Гамбурга 1930-х років.

Коли ще звірі говорили Іван Франко / Львів: Видавництво Старого Лева, 2016. – 72 с.

5+

Казки українського класика проілюструвала відома в Україні та США художниця Валерія Соколова.

«Відчуття щастя не покидало мене з перших хвилин роботи над цією книжкою, незважаючи на багато складних подій у моєму житті , – пише ілюстраторка в післямові. –  Мені дуже хотілося через свої ілюстрації зробити образи Івана Франка близькими і зрозумілими сучасним дітям, яких нині так важко чимось здивувати».

Валерія Соколова має впізнаваний стиль, її американські ілюстрації за стилістикою дещо нагадують мультфільми. Вони близькі багатьом читачам, яскраві та колоритні.

Нерідко видавці українських казок невигадливо вдаються до шаблонних, поверхових етнічних образів, не йдучи далі умовних віночка, шароварів і люльки. Роботи Валерії Соколової навпаки вражають культурним бекграундом, її образи немов зійшли з українських барокових портретів.

Збірка казок «Коли ще звірі говорили» вперше вийшла друком 1899 року. У пізнішій передмові Франко називає їх «старим народним добром», яке він переповів, та адресує дітям від 6 до 12 років.

До збірки увійшли казки «Осел і Лев», «Лисичка і Рак», «Старе добро збувається», «Фарбований лис» та інші, що розповідають історії про добро і зло, хитрощі та мудрість.

Найновіші пригоди їжачка Колька Колючки та зайчика Косі Вуханя Всеволод Нестайко / Київ: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2009. – 160 с.

8+

Унікальність книжки в тому, що проілюстрували її діти – читачі Всеволода Нестайка. Чимало малюнків передав свого часу у видавництво сам письменник. Їх йому надсилали з усіх куточків країни.

Книжка про пригоди двох друзів, зайчика та їжачка, входить до популярного циклу Нестайка «Лісова школа». Окремі казки та оповідання з неї друкуватися в інших книжках Нестайка та дитячих журналах, зокрема в «Барвінку». Їх можна читати як разом, так і окремо. Кумедні й добрі, вони показують цінність дружби, гумору, доброзичливого ставлення та сповнені любові до природи, тож стануть добрим підгрунтям для розмови з дітьми ще й на екологічні теми.

Книжки з дитячими ілюстраціями доволі поширені. Серед українських видань найпомітнішими можна назвати «Будьлаласка. Вибрані дитячі листи до святого Миколая» та «Листи на війну. Діти пишуть солдатам».

Тигролови Іван Багряний / Київ: Основи, 2016. – 264 с.

14+

«Тигролови» – дорослий роман, що завоював українських підлітків не одного покоління. Він вивчається в школі, тож тим паче має бути донесений до читачів у належному оформленні, поза печальними концептами книжок на держзамовлення.

Видавництво «Основи» вже довело роботою над «Лісовою піснею» Лесі Українки та «Кайдашевою сім’єю» Івана Нечуя-Левицького, що вміє переосмислювати та актуалізувати українську класику на візуальному рівні. Із «Тигроловами» теж усе вдалося.

Над книжкою працював майстер тату Денис Темний. «Тигролови» – його перша робота як книжкового ілюстратора. Чорно-біла графіка свідомо стилізована під татуювання.  «План був такий, аби уявити, які зображення носив би на собі головний герой» , – розповів ілюстратор в одному з інтерв’ю.

Ілюстрації в стилі тату не лише додали «канонічному» романові певного андеграундного шарму, а й створили відмінний, менш героїчний і більш брутальний образ протагоніста. Неоромантичний герой раптом виказав потенціал персонажа нуарного коміксу.

Пригодницький роман «Тигролови» уперше вийшов друком 1944 року у львівському журналі, годом мав кілька перевидань за кордоном. Текст повернувся до українських читачів лише із незалежністю. В його основу автор поклав власний досвід з років заслання.

Головний герой Григорій Многорішний тікає з ешалону смерті й переховується в родині українців на Далекому Сході. Тут на нього чекають карколомні пригоди, кохання, нова сутичка з ворогом та поворот долі, за яким почнеться нове життя.

Маленький принц А.Сент-Екзюпері / пер. А. Перепаді. – Київ: Час майстрів, 2015. – 112 с.

9+

Класичний переклад Анатоля Перепаді проілюструвала для українського видання білоруська художниця молодшої генерації Анна Сілівончик. У своїх роботах вона надихається творчістю М.Шагала, примітивістів початку ХХ століття та декоративно-прикладним мистецтвом. Впізнавана суміш фантастичного реалізму, наївного мистецтва та міфопоетики притаманна й «Маленькому принцеві» в її виконанні.

«Я воліла проілюструвати не стільки саму історію, скільки думки, почуття і мрії, викликані і натхнені цією історією» , – розповідає художниця.

Алегоричну казкову повість Антуана де Сент-Екзюпері вперше опубліковано 1943 року. Перший український переклад Анатолія Жаловського з оригінальними ілюстраціями автора вийшов друком через 33 роки в «ЦК ЛКСМУ Молодь».

Нині виданням «Маленького принца» в різних перекладах та з різним оформленням може похвалитися цілий ряд українських видавництв: «КМ-Букс», «Форс», «Фоліо», «Київський будинок книги», «Навчальна книга – Богдан», «Рідна мова», ПЕТ, «А-ба-ба-га-ла-ма-га» та інші.