Re: цензії

03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро
«Був на рідній землі…»
02.09.2025|Віктор Вербич
Книга долі Федора Литвинюка: ціна вибору
01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. Суми
Одухотворений мегавулкан мезозойської ери
25.08.2025|Ярослав Поліщук
Шалений вертеп
25.08.2025|Ігор Зіньчук
Правди мало не буває
18.08.2025|Володимир Гладишев
«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Полтавська хоку-центричність
07.08.2025|Ігор Чорний
Роки минають за роками…
06.08.2025|Ярослав Поліщук
Снити про щастя
06.08.2025|Валентина Семеняк, письменниця
Час читати Ганзенка

Літературний дайджест

20.11.2017|08:35|Gazeta.ua.

За повість про в´язня російському письменникові дали літературну премію

18 листопада 1962 року журнал "Новый мир" публікує повість "Один день Ивана Денисовича" Олександра Солженіцина.

Первинна авторська назва — "Щ-854", ця повість принесла йому світову популярність.

В повісті йдеться про один день з життя радянського ув´язненого, російського селянина і солдата-фронтовика Івана Денисовича Шухова — "середньої, нічим не примітної людини". Лейтмотивом твору є буденність позбавлення свободи в Росії і смиренність, з якою російський ув´язнений, колишній солдат, сприймає свою рабську долю: монотонний розклад; монотонна, без надзвичайних страждань, робота; монотонні, доведені до автоматизму операції — табірне життя майже нічим не відрізняється від життя на волі. Публікація з´явилась за сприяння головного редактора журналу Олександра Твардовського і стала літературним вибухом в радянській літературі та політичному житті СРСР. Рішення про публікацію приймалось на Політбюро КПРС у жовтні 1962 року під особистим тиском Микити Хрущова.

Олександр Солженіцин, за освітою вчитель математики, на війні капітан-артилерист, в лютому 1945 року був заарештований в Східній Пруссії органами СМЕРШу і відправлений на заслання в табори. Задум "Одного дня Івана Денисовича" народився в таборі взимку 1950-1951 років і був втілений в Рязані. Там автор в червні 1957 року оселився після повернення із заслання і працював шкільним вчителем. Солженіцин почав писати 18 травня і закінчив 30 червня 1959 року. Головним героєм Солженіцин зробив російського селянина, солдата і зека Івана Денисовича Шухова.

Після публікації на квартирі одного з друзів письменника знаходять його рукописи віршів, оповідання. Солженіцина забороняють друкувати в Радянському Союзі, виганяють зі Спілки письменників. 1970-го Солженіцин отримує Нобелівську премію в галузі літератури. Однак отримати її до Швеції його не випускають. Солженіцина арештовують, звинувачують у державній зраді, позбавляють радянського громадянства і разом із другою дружиною Наталею Свєтловою депортують до Швейцарії. За два роки родина оселяється в містечку Кавендіш американського штату Вермонт. 1994-го Солженіцини повернулися до Москви. 3 серпня 2008 року в підмосковному районі Троїце-Ликово від гострої серцевої недостатності помер у віці 89 років.

Ольга Васьків



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

03.09.2025|11:59
Український ПЕН оголошує конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2025 р
03.09.2025|11:53
У Луцьку — прем’єра вистави «Хованка» за п’єсою іспанського драматурга
03.09.2025|11:49
Літагенція OVO офіційно представлятиме Україну на Світовому чемпіонаті з поетичного слему
02.09.2025|19:05
«Пам’ять дисгармонійна» у «Приватній колекції»
27.08.2025|18:44
Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка-2025
25.08.2025|17:49
У Чернівцях відбудуться XVІ Міжнародні поетичні читання Meridian Czernowitz
25.08.2025|17:39
Єдиний з України: підручник з хімії потрапив до фіналу європейської премії BELMA 2025
23.08.2025|18:25
В Закарпатті нагородили переможців VIІ Всеукраїнського конкурсу малої прози імені Івана Чендея
20.08.2025|19:33
«А-ба-ба-га-ла-ма-га» видало нову книжку про закарпатського розбійника Пинтю
19.08.2025|13:29
Нонфікшн «Жінки Свободи»: героїні визвольного руху України XX століття крізь погляд сучасної військової та історикині


Партнери