
Re: цензії
- 15.05.2025|Ігор ЧорнийПірнути в добу романтизму
- 14.05.2025|Валентина Семеняк, письменницяМіцний сплав зримої краси строф
- 07.05.2025|Оксана ЛозоваТе, що «струною зачіпає за живе»
- 07.05.2025|Віктор ВербичЗбиткування над віршами: тандем поета й художниці
- 07.05.2025|Ігор ЧорнийЖиття на картку
- 28.04.2025|Ігор ЗіньчукЗаборонене кохання
- 24.04.2025|Вероніка Чекалюк, науковець, кандидат наук із соціальних комунікацій«До співу пташок» Олега Кришталя як наука одкровення
- 21.04.2025|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мовиДжерела мови російського тоталітаризму
- 18.04.2025|Ігор ЗіньчукРоман про бібліотеку, як джерело знань
- 18.04.2025|Валентина Семеняк, письменницяЗа кожним рядком – безмежний світ думок і почуттів
Видавничі новинки
- Тетяна Висоцька. «Увага, ти в ефірі!»Книги | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Насіння кмину»Книги | Буквоїд
- Тетяна Трощинська. «Любов не минає. Щоденник мами, що втратила сина»Проза | Буквоїд
- Петро Панч. «Голубі ешелони»Проза | Буквоїд
- Олександр Клименко. "Метапрозорість"Книги | Буквоїд
- Семенова Юлія. "Well Done"Книги | Буквоїд
- Микола Мартинюк. «Розбишацькі рими»Дитяча книга | Буквоїд
- Ніна Горик. «Дорога честі»Книги | Буквоїд
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка». 7+Дитяча книга | Буквоїд
- Мистецтво творення іміджу.Книги | Дарина Грабова
Літературний дайджест
Iменем Любові
У США побачила світ книжка-білінгва «In the Name of Love» Світлани Костюк.
Появі книжки за кордоном передує тривалий процес, який забирає щонайменше рік, а зазвичай набагато більше. Нині процес представлення української літератури за кордоном досі має несистемний характер, але, проте, можна радіти, коли з’являється книжка, яка варта уваги.
Цьогоріч у США побачила світ книжка «In the Name of Love» («Зцілення любов’ю», якщо дослівно — «Іменем Любові») волинської поетки Світлани Костюк (1963—2017 рр.). Ця книжка особлива, бо вона мала б бути порятунком поетеси, яка прагнула словом перемогти біль... Світлани Степанівни не стало 6 січня 2017р., і цієї книжки за життя вона так і не побачила. Власне, вона пішла із життя зі словами: «Як шкода, що ця книжка вийде уже без мене». І от її переклала англійською мовою Гілларі Шірз, чудова англійська поетка, а з поетичними підрядниками допомогла українська дослідниця перекладу Ганна Косів, фаховий знавець англійської мови. Редагування здійснив Юрій Лазірко, а ілюстрації до книжки підготував чоловік Світлани — Анатолій Костюк.
Переклади здійснено на високому рівні, це не верліброві трансформації, а водночас і не спрофанізовані переспіви для «не носіїв мови». Гілларі Шірз працювала віддано й наполегливо.
Кожен вірш гранично відвертий. Тут багато метафоричних знахідок, а також «непоетичного», узятого з життя, в якому є біль і несправедливість. Але життя минає щомиті, і в ньому важить зовсім інше, ніж нелюбов. Така поезія нагадує в англійському перекладі вірші ХІХ ст., вірші філософські, «наративні», у яких ідеться про серце жінки, через яке проходить планетарний біль за те, що відбувається з її Україною. Світ врятує любов, здатність людини стишувати в собі потяг до агресії. І в західному світі подібні імпульси сьогодні надзвичайно важливі, коли йдеться про потребу чути іншого без застосування зброї, шукати компроміси, доходити порозуміння, зберігаючи власну самобутність. Справді, така поезія видається занадто філософічною. Її можна було б «розібрати» на афоризми, використовувати у школі як приклад літератури, яка спонукає замислюватись над кожним прожитим днем.
Переклад Гілларі Шірз і Ганни Косів робить вірші сприйнятними для англійського вуха, а Юрій Лазірко додав «американських акцентів». У книжці так багато українського. Тут немає надмірності в емоціях. Почасти емоції сухі, але від цього не перестають бути виявом індивідуального світовідчуття, в якому нуртує біль і відлунює щирість.
...Боляче тільки спочатку,
а потім уже
Спалюєш душу свою —
і пітьма відступає...
Можна вбивати брехнею,
лукавством, ножем...
Ну а спасати — любов’ю...
без неї
ніщо
не спасає...
Штучності у цих віршах немає. Це зболений, але світлий і щасливий голос жінки, котра любила світ й готова проститися з ним, дякуючи кожній прожитій хвилині й випромінюючи в серці Любов.+
Дмитро ДРОЗДОВСЬКИЙ
Коментарі
Останні події
- 15.05.2025|10:47Літературний конкурс малої прози імені Івана Чендея оголосив довгі списки 2025 року
- 14.05.2025|19:0212-й Чілдрен Кінофест оголосив програму
- 14.05.2025|10:35Аудіовистава «Повернення» — новий проєкт театру Франца Кафки про пам’ять і дружбу
- 14.05.2025|10:29У Лондоні презентували проєкт української військової поезії «Збиті рими»
- 14.05.2025|10:05Оливки у борщі, риба зі щавлем та водка на бузку: у Луцьку обговорювали і куштували їжу часів Гетьманщини
- 14.05.2025|09:57«Основи» видають першу повну збірку фотографій з однойменної мистецької серії Саші Курмаза
- 09.05.2025|12:40У Києві презентують поетичну збірку Сергія «Колоса» Мартинюка «Політика памʼяті»
- 09.05.2025|12:34Вірші Грицька Чубая у виконанні акторів Львівського театру імені Франца Кафки
- 07.05.2025|11:45Meridian Czernowitz видає першу поетичну книжку Юлії Паєвської (Тайри) – «Наживо»
- 07.05.2025|11:42Місця та біографії, які руйнує Росія. У Києві презентують книжку «Контурні карти пам’яті»