Re: цензії

Коли за вікном весна, хочеться, щоб і на душі було сонячно. З цим завданням чудово впораються книги з нашої добірки. Пропонуємо п’ять атмосферних історій, які зігріють душу та подарують весняний настрій.

«Дівчина, яка читала в метро» Крістін Фере-Флері

Справжні книголюби знають, що книги здатні не лише дарувати усмішку та перепочинок після важкого робочого дня, а й надихати, мотивувати, спонукати до дій, одним словом – творити дива. Саме про це йдеться в романі французької письменниці Крістін Фере-Флері «Дівчина, яка читала в метро».

Головна героїня цієї книги – дивакувата мрійниця Жульєт, яка обожнює читати. Вона працює в агентстві нерухомості, але ця робота не приносить їй радості. У житті дівчини не відбувається нічого цікавого, аж поки одного дня вона випадково не потрапляє до химерного будинку, господар якого одержимий ідеєю перетворити світ на бібліотеку. Звучить заманливо, чи не так?

Соліман буквально живе читанням і прагне відкрити це чудове заняття всім навколо. Він збирає книги, щоб дарувати їх людям, знайомим і незнайомим. Проте це не звичайний буккросинґ: важливо подарувати людині саме ту книгу, яка може змінити її долю. Жульєт приєднується до цієї гри, і невдовзі її життя, похмуре, сіре та одноманітне, наповнюється незвичайними, захопливими пригодами.

«Клуб любителів книжок та пирогів з картопляного лушпиння» Мері Енн Шеффер та Енні Бероувз

Чи могла письменниця Джулієт Ештон уявити, що лист від незнайомця переверне її життя догори дриґом? Перебуваючи у пошуках сюжету для нової книги, головна героїня вирішила більше дізнатися про острів Гернсі та його жителів, які в роки німецької окупації заснували книжковий клуб з чудернацькою назвою.

Ця душевна історія про книги з британським акцентом не залишить жодного шансу поганому настрою. Попри морально важкі теми, до яких звертаються авторки, роман вийшов надзвичайно життєствердним. Тому будьте особливо обережні, бо побічним ефектом читання стане непереборне бажання приєднатися до Клубу любителів книжок і пирогів з картопляного лушпиння.

«До краси» Давід Фоенкінос

Відмовитися від успішної кар’єри науковця заради посади звичайного музейного доглядача? Це здається божевільною авантюрою, однак саме так вчинив Антуан Дюріс з роману «До краси» сучасного французького письменника Давіда Фоенкіноса.

Одного дня шанований викладач Антуан Дюріс покинув Академію мистецтв у Ліоні, обірвав усі контакти з близькими та влаштувався доглядачем залу в паризькому музеї Орсе. Що змусило цього дивакуватого чоловіка сховатися від усього світу? Яку страшну таємницю приховує його минуле? Чому його так приваблює портрет Жанни Ебютерн роботи Амедео Модільяні?

«До краси» – витончена психологічна проза про феномен захоплення мистецтвом. Цю історію варто прочитати хоча б через легко впізнаваний стиль автора знаменитої «Ніжності», переклад якої вийшов друком у «Видавництві Старого Лева» два роки тому. Лаконічні, влучно побудовані фрази, елегантна іронія оповіді та особливий меланхолійний післясмак якісно вирізняють «До краси» з-поміж інших відпочивальних романів на вихідні. Стійкий терапевтичний ефект від читання гарантовано, адже «краса – то найкращий засіб проти непевності».

«Щоденник Бріджит Джонс» Гелен Філдінґ

Можна по-різному ставитися до Бріджит Джонс. Хтось впізнає у ній себе та навіть наважиться стверджувати: «Бріджит Джонс – це я!». Іншим вона здасться легковажною, інфантильною та непристосованою до реального життя. Однак незаперечним залишається той факт, що ця героїня нікого не залишає байдужим.

«Щоденник Бріджит Джонс», написаний на основі класичного твору «Гордість і упередження» Джейн Остін, сам давно перетворився на класику чикліту та був визнаний одним з найкращих десяти романів ХХ століття за версією видання «The Guardian». Секрет популярності цієї книги – у чесності та відвертості, з якою Гелен Філдінґ написала про переживання, знайомі кожній жінці. Додайте сюди неперевершений британський гумор, дрібку романтики – й отримаєте справжній літературний антидепресант.

Уже цього року Старий Лев планує порадувати читачів українським перекладом ще одного роману про Бріджит Джонс. Хіба ж це не чудова нагода пригадати історію, з якої розпочалися пригоди сучасної Елізабет Беннет?

«Рік хюґе. Секрети найщасливішої країни у світі» Гелен Рассел

Ще одна книга, щедро приправлена іронією та фірмовим британським гумором. У гонитві за кар’єрним зростанням журналістка Гелен Рассел незчулася, як у 30 років почала мріяти про вихід на пенсію. Тож пропозиція чоловіка прожити рік в данському провінційному містечку виявилася вельми доречною.

Опинившись у країні вікінгів, Гелен Рассел, за плечима якої був досвід співпраці з модними глянцевими журналами, взялася досліджувати феномен хюґе. Чому жителі холодної північної країни з надвисокими податками почуваються найщасливішими людьми у світі? Невже весь секрет у тому, щоб «сидіти вдома, у приємній атмосфері, при свічках»?

Відразу після публікації ця книга стала бестселером і була перекладена 18 мовами світу. «Рік хюґе» сподобається кожному, хто любить дотепні й водночас інформативні історії.