Останні 40 років свого життя донька видатного українського письменника, публіциста, вченого, громадського і політичного діяча Івана Франка Анна Франко–Ключко (1892—1988) мешкала в Канаді. Там же, в Канаді, директор видавництва «Ярославів Вал» Михайло Слабошпицький уперше познайомився з мемуарами пані Франко–Ключко «Іван Франко і його родина». «Було це на початку 90–х, — розповідає Михайло Слабошпицький. — Я був просто приголомшений цією книгою, донька подала чимало критики на адресу сучасників батька. У цих мемуарах звучали гіркі докори Грушевському, львівському оточенню...». Утім від зрозумілого бажання видавця видрукувати книгу в Україні довелося відмовитися... Україна зразка 90–х навряд чи могла б адекватно сприйняти настрій цього видання.

Повернувшись додому, Михайло Слабошпицький розповів про свої враження від «Івана Франка та його родини» Павлові Загребельному. Патріарх несподівано заявив, що він начебто це вже читав у радянській пресі. Зацікавлений Слабошпицький почав з’ясовувати, як таке могло статися — за радянської України таке чтиво підпадало під гриф «Заборонено». Але виявилося, що Загребельний таки мав рацію. Анна Франко–Ключко листувалася з братом Тарасом, надсилала йому свої спогади про батька. Працівники ж відповідних служб штудіювали цю кореспонденцію до того, як її отримував адресат. Критика пані Франко–Ключко дуже зацікавила радянських ідеологів, які й використали її у зручному для себе контексті: 1956 року уривки з книги були надруковані у журналі «Дніпро».

Два роки тому ця історія отримала логічне продовження — книгу «Іван Франко і його родина» дозволили друкувати в Україні. Доповнити її новими матеріалами взявся один iз найвідоміших українських франкознавців Михайло Шалата. Він не лише відшукував твори Анни Франко–Ключко, листуючись iз різними діаспорними виданнями, а й сам набирав тексти на комп’ютері, вичитував, упорядковував... Шалата ж — автор нарису «Життя і слово Франкової дочки».

У книзі, присвяченій 155–річчю з дня народження Івана Франка, зібрані оповідання, есеї, нариси, промови, статті, листи Анни Франко–Ключко. «Ця книга — погляд на Франка зсередини, з домівки, — вважає відомий літературознавець Володимир Панченко. — Його донька чесно розповіла про те, що вона пережила як член родини Франків»

Людмила Олтаржевська