Re: цензії

27.06.2025|Ірина Фотуйма
"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
26.06.2025|Михайло Жайворон
Житомирський текст Петра Білоуса
25.06.2025|Віктор Вербич
Про що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
25.06.2025|Ігор Зіньчук
Бажання вижити
22.06.2025|Володимир Даниленко
Казка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
17.06.2025|Ігор Чорний
Обгорнена сумом смертельним душа моя
13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Звичайний читач, який став незвичайним поетом
12.06.2025|Ігор Зіньчук
«Європейський міст» для України
07.06.2025|Ігор Чорний
Сни під час пандемії
03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики
Головна\Події\Презентації

Події

02.03.2021|15:18|Буквоїд

Донбас, війна та мовне питання в романі Олени Стяжкіної «Смерть лева Сесіла мала сенс»

На початку квітня світ у «Видавництві Старого Лева» вийде друком роман письменниці, публіцистки та історикині Олени Стяжкіної «Смерть лева Сесіла мала сенс».

У центрі сюжету – наша війна та історії кількох родин та окремих героїв, яких звела доля у Донецькому пологовому будинку в 1986 році. Це роман про 1990-ті, 2000-ні та 2014-й, який став переломним, розвівши героїв по різні боки барикад та давши їм нові точки відліку. Вихід книги «Смерть лева Сесіла мала сенс» – це також нагода відчути не лише мовний перехід авторки з російської мови на українську, але й прослідкувати аналогічний шлях її героїв, який, однак, проходять не всі.

«Смерть лева Сесіла мала сенс» — це книга про вибір, страх перед бомбами, що виявився сильнішим за інші інстинкти, про своїх, які в одну мить ставили чужими та про те, що все має сенс, інколи навіть смерть.  У романі магія фотографії та запозичених імен перетворює незнайомців на гілки генеалогічного дерева — і вони врешті стають родиною, головна в якій — маленька дівчинка. Виданню притаманна безліч переходів: стоматолог стає воєнним хірургом, цап — сапером-собакою, боягузливий радянський чиновник набуває рис янгола-охоронця, продавчиня косметики перетворюється на інструктора зі снайперської стрільби... В українському Донбасі. На початку ХХІ століття. Проте час у книжці — доволі умовна величина.



«Якщо я б хотіла надбати читачів-анімалістів, то сказала б їм, що ця книжка не тільки про лева, а ще й про собаку, який у минулому був козлом, про кота, який певний час жив у психлікарні та про кобилу, яка не могла розродитися… Якби я б хотіла приманити читачів фентезі, то сказала б їм, що ця книжка про двох привидів, на яких заслуговують ті, хто ні в кого й ні в що не вірить, — ділиться думками Олена Стяжкіна, — Якщо не ховатися за те, що у мене не виходить респектабельна презентація й не шукати глупства, то я точно знаю, що хотіла написати книжку про перехід. Про його можливість, неочікуваність, спонтанність, запрограмованість, добровільність й примус, про застигання в процесі або про ривок, про різну швидкість й про іноді неймовірні результати. А ще про те, як зникає й вмирає російська, а українська постає скрізь й навіть там, де вона — смертельно небезпечний символ свободи».

Це перший роман авторки українською мовою — втім, не повністю: за задумом, українська тут — чи не найголовніша точка переходу, в якій свідоме прощання з російською означає для героїв та негероїв можливість бути собою. Книга розпочинається російською, згодом у ньому  трапляються українськомовні фрагменти, кількість яких і розмір збільшується з кожною сторінкою, аж поки весь текст не стає українським.

Дизайн обкладинки створив Іван Шкоропад.

Олена Стяжкіна (народилася 25 лютого 1968 року  в Донецьку) – українська письменниця, публіцистка, докторка історичних наук, професорка історії, членкиня Українського PEN. Засновниця громадського руху «Деокупація. Повернення. Освіта». Авторка понад дев´яноста наукових публікацій виданих в Україні та за кордоном, серед них «Жінки в історії української культури другої половини ХХ століття», «Людина в радянській провінції: освоєння (від)мови», «Стигма окупації: Рядянські жінки у самобаченні 1940-х років» тощо та художніх книг «Кухонный вальс», «Ты посмотри на нее!», «Мовою Бога», «Розка». Живе та працює в Києві.


коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

01.07.2025|21:38
Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
01.07.2025|18:02
Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
01.07.2025|08:53
"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
01.07.2025|08:37
«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
01.07.2025|08:14
Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
01.07.2025|06:34
ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року
01.07.2025|06:27
Українська письменниця Євгенія Кузнєцова у лонглисті престижної премії Angelus
29.06.2025|13:28
ВСЛ оголосило передзамовлення на книжку Юлії Чернінької "Бестселер у борг"
26.06.2025|19:06
Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
26.06.2025|14:27
Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва


Партнери