 
 Re: цензії
- 30.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськХудожній простір поезії Мирослава Аронця
- 27.10.2025|Ігор ЧорнийПекло в раю
- 20.10.2025|Оксана Акіменко. ПроКниги. Що почитати?Котел, в якому вариться зілля
- 19.10.2025|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на ТернопілліПобачити себе в люстерці часу
- 19.10.2025|Ігор ЧорнийКовбої, футболісти й терористи
- 19.10.2025|Марія КравчукТретій армійський корпус представляє казку Володимира Даниленка «Цур і Пек»
- 18.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ«Кожен наступний політ може стати останнім...»
- 16.10.2025|Наталія Поліщук, письменниця, членкиня НСПУФантастичне й реальне, а також метафора «кришталевого світу» в оповіданні Катерини Фріас «Un anillo misterioso» («Містичний перстень») зі збірки «За синіми і жовтими гардинами» (2025), Іспанія
- 16.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПоети помирають уранці
- 08.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськЗазирнути в задзеркалля
Видавничі новинки
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
Події
Літературний фестиваль «Трипільське ЛітО». ФОТО
З 28 червня по 1 липня поблизу Ржищева відбувся перший літературний фестиваль «Трипільське літО», що проходив у рамках щорічного Міжнародного еко-культурного фестивалю «Трипільське Коло».
		
Традиційно організатори проводили фест на мальовничих пагорбах поблизу міста Ржищів на Київщині. В рамках фестивалю було задіяно близько 1500 осіб: на 17 гектарах розташувались понад 30 творчих майданчиків, які щодня дивували гостей фесту.

Як влучно зазначила Ірина Славінська, жодна з масштабних культурних подій не може обійтись без  літературної частини. Цьогоріч на «трипільському колі» літературний простір організовували члени молодого, але перспективного літклубу «Маруся».
Люди, які відвідують фестиваль, – переважно освічені, національно свідомі, інтелігентні особистості. Для того, аби залучити якнайбільшу кількість цієї цільової аудиторії, члени літературного клубу «Маруся» приготували багато літературних сюрпризів.
Перший день фестивалю видався важким. Як правило, цього дня майданчики облаштовують територію – і з технічного, і з естетичного аспектів. До того ж, основна маса відвідувачів фестивалю дістається до території проведення у вечірній час. Однак ні технічні, ні будь-які інші чинники не завадили провести лекцію Ірини Славінської «Здорове споживання літератури». Близько півсотні людей прийшли до літературного майданчика з метою послухати, як правильно обрати цікаву книжку для прочитання, які літературні новинки приготували письменники в 2012 році. Присутні уважно слухали Ірину Славінську, адже її думки та її коментарі без сумніву формують літературні смаки в багатьох читачів. Ірина Славінська – відомий літературний критик та оглядач культурних подій. Її публікації можна знайти на «Українській правді», журналі культурного спротиву «ШО». Зараз Славінська веде культурну програму на ТВі «Гра в слова й не тільки».
Також літературний майданчик дав простір для молодих поетів та прозаїків – було проведено читання-марафон молодих авторів. 29 червня в рамках фестивалю «Трипільське ЛітО» було організовано відкритий мікрофон, де молоді й не дуже письменники мали змогу представити слухачам свої тексти, книжки, музичні композиції.

Того ж дня, 29 червня, для поціновувачів сучукрліту організатори приготували безліч цікавих заходів. Літературне подружжя  Артема Чеха та Іри Цілик провели тандем-читання, а також поспілкувались зі своїми читачами в теплій невимушеній атмосфері.
Попри жахливі звуки бензопили з сусіднього майданчика, Антон Санченко все ж таки зміг розповісти слухачам про українську мариністику. Море в літературі та література в морі – саме так характеризують творчість Антона Санченка, автора відомої книжки «Нариси бурси».

Попахкуючи люлькою, до імпровізованої сцени йшов дещо стомлений Олександр Ірванець.  Його вже чекала понад сотня поціновувачів відомого «бубабуніста». Коли автор почав читати свої вірші та спілкуватись з глядачами, втома безслідно зникла. Ніщо так не надає життєвої енергії для письменника, як живе спілкування зі своїми читачами. Лірика, і водночас жарти письменника та сміх читачів переповнювали літературний майданчик під час виступу Ірванця.
Паралельно з літературною зустріччю майстри боді-арту розмальовували прекрасні дівочі тіла. Літературний боді-арт став однією з фішок «Трипільського Літа». Художники гармонійно поєднали уривки віршів відомих письменників з трипільською орнаментикою. Один за одним бігли фотографуватись з розмальованими красунями відвідувачі літературної сцени. Художнє втілення задуму художників на тілах дівчат викликав приголомшливу реакцію, фурор не тільки читачів, що прийшли на зустріч, а й самого Олександра Ірванця.
Згодом Максим Кідрук – професійний мандрівник та сучасний письменник – розповів слухачам про свої подорожі та нові книжки. Саме Максиму Кідруку ставили найбільше питань, переважно про подорожі. Його захопливі історії про Мексику, Анголу та Намібію, революцію в Єгипті, острів Пасхи, країни Південної Америки, - викликали небувалу реакцію. Склалось враження, що присутні тільки й думають про те, як поїхати до настільки далекої Бразилії, Сирії, Куби чи Мексики.

Максим також розповів про свою цікаву місію  в Новій Зеландії. Нагадуємо, що на місцевому радіо розігрували секс-тур в Україну. Саме Макс Кідрук заклеїв весь Окленд (місто в Новій Зеландії) плакатами, на яких було зображено дівчину топлес. В одній руці вона тримала серп, в іншій – чоловічі статеві органи. Заклик зображеної дівчини сигналізував про можливу небезпеку секс-туристам з інших країн.
Як не дивно, але зустріч з Максом Кідруком могла бути ще більш цікавою, якби не відсутність необхідної техніки – проектора та екрана. У письменника-мандрівника десятки гігабайтів екзотичних та цікавих світлин з різних країн. Нагадаємо, Макс відвідав близько 30 країн, а в цьому році планує відвідати ще кілька. Максим Кідрук є автором 6 книг, у 2012 планується вихід ще двох. Максим Кідрук один з небагатьох, хто заробляє лише на літературі. А це означає тільки одне – мандрівного письменника в Україні люблять і читають.
Ще однією з фішок фестивалю став перформанс «Чим дихають сценаристи» від творчої спілки «Лабтрон» під керівництвом Богдана Жолдака. «Кажуть, що українського кіно нема. Чому? Бо кажуть, що немає українських сценаристів. Не довго думаючи ми, студенти спеціальності «Драматургія кіно і ТБ», ми ж творча спілка «Лабтрон», вирішили припинити гру в хованки та «віддатись» у руки режисерам, операторам, продюсерам…», – так говорять про себе члени «Лабтрону».
«Трипільське ЛітО» також запам’ятається гляладачам-слухачам двома яскравими подіями: презентацією Літературної збірної України з футболу, та книги про чорне козацтво.
В програмі презентації письменники-футболісти Тарас Шако та Павло Коробчук розказали про збірну, про європейський турнір письменницьких футбольних команд в Берліні, Кракові та Львові, в якому Літзбірна також взяла участь і здобула бронзу. Нагадуємо, що за рік до проведення в Україні фінальної частини Євро 2012, письменники створили власнуфутбольну команду. Гравцями літературної збірної України стали Сергій Жадан, Сашко Ушкалов, Дмитро Лазуткін, Павло Коробчук, Євген Положій, Олександр Фоззі Сидоренко, Володимир Сергієнко.

Книгу про чорне козацтво презентували справжнісінькі чорні козаки, які грали на бандурі українські народні пісні і гармонійно вливали в мелодії інструменту ритми барабанів. Виступ був яскравим та зібрав чимало глядачів.

Загального шарму літмайданчику додали поети, зокрема Олег Короташ, що презентував свою книгу  «Поет без Імперії», а також молоді і актуальні поети високосного року з Києва, Миколаєва та Херсона, цьогорічні лауреати премії «Смолоскип» та фіналісти фестивалю «Ватерлінія»: Мідна, Михайло Жаржайло, Анна Малігон, Олег Дорош, Світлана Богдан, Мирослав Лаюк та письменниця Леся Воронюк.
Організатори фесту намагались поєднати у своїй програмі всі аспекти літератури, всі роди і жанри, а також екологічну складову, в чому погляди організаторів і «Трипільського Кола», і літературного майданчика повністю співпадають. Враховуючи велику кількість відвідувачів літературної сцени, організаторам «Трипільського Літа» більшою мірою вдалося це зробити.
Попри всі організаційні дисгармонійні моменти Перший літературний фестиваль «Трипільське ЛітО» в рамках Міжнародного еко-культурного фестивалю «Трипісльке Коло. Парад Стихій» відбувся, і став хорошим організаційним досвідом для команди літклубу «Маруся».
Літклуб «Маруся» дякує всім учасникам, що приїхали виступати, і глядачам, які незважаючи на пекуче сонце слухали своїх улюблених письменників. Тримаймося!
Коментарі
Останні події
- 30.10.2025|12:41Юний феномен: 12-річний Ілля Отрошенко із Сум став наймолодшим автором трилогії в Україні
- 30.10.2025|12:32Фантастичні результати «єКниги»: 359 тисяч проданих книг та 200 тисяч молодих читачів за три квартали 2025 року
- 30.10.2025|12:18Новий кліп Павла Табакова «Вона не знає молитви» — вражаюча історія кохання, натхненна поезією Мар´яни Савки
- 30.10.2025|12:15«Енергія. Наука довкола нас»: Старий Лев запрошує юних читачів на наукові експерименти
- 29.10.2025|18:12В Ужгороді започаткували щорічні зустрічі із лауреатами міської премії імені Петра Скунця
- 27.10.2025|11:2010 причин відвідати фестиваль «Земля Поетів» у Львові
- 26.10.2025|08:07У Львові відбудеться презентація однієї з найпомітніших книг сучасної воєнної прози: «Гемінґвей нічого не знає» Артура Дроня
- 25.10.2025|11:58Як підготуватися до Радіодиктанту національної єдности - поради від філологині Інни Літвінової
- 25.10.2025|11:51У Львові вручили премію імені Богдана Ігоря Антонича 2025 року
- 21.10.2025|11:27У Луцьку презентували посібник із доступності для культурних подій



 
            