Re: цензії

Процес становлення праведників миру: перша п’єса Лариси Мончак
Волинська сага про війну, любов і свободу
19.06.2026|Павло Пантелеєнко, педагог, філолог
Повернення до першоджерел крізь магію літа
19.06.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Обережно там, де стрибають Мерседеси!
Це воює вона. За нашу і вашу свободу
12.06.2026|Дана Пінчевська, мистецтвознавець
Путівник мистецькими жанрами: «Живопис...» Катерини Липи
10.06.2026|Ігор Зіньчук
Як знайти шлях до успіху компанії?
05.06.2026|Ганна Клименко-Синьоок
Перетин - Перехід - Присутність: Містичні лабіринти прозопису Алли Рогашко
04.06.2026|Тетяна Качак, докторка філологічних наук, професорка Карпатського національного університету імені Василя Стефаника
«Українська ластівка» в культурно-історичному вимірі та міждисциплінарній інтерпретації Лідії Ковалець
31.05.2026|Надія Позняк
Вивільнення пам´яті

Інфотека - письменники

Римарук Ігор

Народився 4 липня 1958 року в селі М´якоти Хмельницької області в сім´ї вчителів. Закінчив факультет журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Жив в Києві, останні два роки — переважно у Львові. Довгий час був головним редактором журналу «Сучасність», завідував редакцією сучасної української літератури у видавництві «Дніпро».

Автор «Висока вода» (1984), «Упродовж снігопаду» (1988), «Нічні голоси» (1991), «Goldener Regen» («Золотий дощ», 1996, видавництво «Brodina», німецькою та українською мовами), «Діва Обида» (2000, 2002), «Бермудський трикутник» (2007), «Сльоза Богородиці" (2007). Упорядник антології нової української поезії «Вісімдесятники» (1990, Едмонтон). Вірші перекладалися багатьма мовами світу, друкувалися в англо-, іспано-, польско-, російсько-,румуно-, шведсько-, німецькомовних антологіях української поезії. 

У 2002 році Римарук став лауреатом Національної премії імені Тараса Шевченка за книгу віршів «Дiва Обіда». Переведений на багато мов світу.

Восени 2008 року Ігоря Римарука збила машина.  

3 жовтня 2008 року помер у львівській лікарні.



Партнери