Re: цензії

22.04.2024|Ігор Чорний
Розтікаючись мислію по древу
08.04.2024|Ігор Чорний
Злодії VS Революціонери: хто кращий?
Леді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
03.04.2024|Марта Мадій, літературознавиця
Фантасмагорія імперського пластиліну
28.03.2024|Ігор Чорний
Прощання не буде?
20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наук
Світиться сонячним спектром душа…
У роздумах і відчуттях
20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професор
Життєве кредо автора, яке заохочує до читання
20.03.2024|Віктор Вербич
Ніна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
18.03.2024|Ігор Зіньчук
Кумедні несподіванки на щодень

Інфотека - письменники

Римарук Ігор

Народився 4 липня 1958 року в селі М´якоти Хмельницької області в сім´ї вчителів. Закінчив факультет журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Жив в Києві, останні два роки — переважно у Львові. Довгий час був головним редактором журналу «Сучасність», завідував редакцією сучасної української літератури у видавництві «Дніпро».

Автор «Висока вода» (1984), «Упродовж снігопаду» (1988), «Нічні голоси» (1991), «Goldener Regen» («Золотий дощ», 1996, видавництво «Brodina», німецькою та українською мовами), «Діва Обида» (2000, 2002), «Бермудський трикутник» (2007), «Сльоза Богородиці" (2007). Упорядник антології нової української поезії «Вісімдесятники» (1990, Едмонтон). Вірші перекладалися багатьма мовами світу, друкувалися в англо-, іспано-, польско-, російсько-,румуно-, шведсько-, німецькомовних антологіях української поезії. 

У 2002 році Римарук став лауреатом Національної премії імені Тараса Шевченка за книгу віршів «Дiва Обіда». Переведений на багато мов світу.

Восени 2008 року Ігоря Римарука збила машина.  

3 жовтня 2008 року помер у львівській лікарні.



Партнери