Електронна бібліотека/Поезія
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
Завантажити
І
знову чекають на темряву
щоб робити брудну роботу
коли наші ріки несуть мертву води
без рослин риб і молюсків
коли одні наші міста і заводи палають
а інші обростають кущами й травою
коли наші очі червоні й набряклі
не хочуть бачити захід сонця
ІІ
над нами щоночі й щодня здригається земля
вперті години тривкі як роки
дні чорно-білі тривкі як десятиліття
ми нездатні більше кричати
бо крику ніхто не чує
і на шепіт нема ні сил ні бажання
в наших очницях вічний вогонь виснаженої любові
ще жевріє у підвальних кімнатах без вікон
заради нього бережемо останні слова
ІІІ
вороги ніколи не знатимуть наших імен
не чутимуть наш сміх
і голоси серед тиші
у наших покинутих оселях не має навіть мишей
наші діти слухають уроки у глибоких станціях метро
іноді ми повертаємося в примарне минуле
де у спогадах миготять радісні миті
мов рибини з білими більмами
на піщаному берегу
ротами ковтають вологе повітря
IV
не вельми віримо в примарний завтрашній день
де сонце бліде затягнуте сивим смогом і чорними пасмами
пожовклі календарі завмерли в далеких роках
як і стоси запилених книжок
де написано
що смерть не приходить зі смертю
де написано
що життя не відходить із життям
де написано ще багато різних дурниць
а насправді
життя триває
і під землею
2024
Останні події
- 14.07.2025|09:21V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» презентує цьогорічну програму
- 11.07.2025|10:28Оголошено конкурс на літературну премію імені Богдана-Ігоря Антонича “Привітання життя”
- 10.07.2025|23:18«Не народжені для війни»: у Києві презентують нову книжку Артема Чапая
- 08.07.2025|18:17Нова Facebook-група "Люблю читати українське" запрошує поціновувачів вітчизняної літератури
- 01.07.2025|21:38Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
- 01.07.2025|18:02Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
- 01.07.2025|08:53"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
- 01.07.2025|08:37«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
- 01.07.2025|08:14Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
- 01.07.2025|06:34ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року