Електронна бібліотека/Поезія
- ДружбаВалентина Романюк
- Лілі МарленСергій Жадан
- так вже сталось. ти не вийшов...Тарас Федюк
- СкорописСергій Жадан
- Пустеля ока плаче у пісок...Василь Кузан
- Лиця (новела)Віктор Палинський
- Золота нива (новела)Віктор Палинський
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
Коли ми брате сиділи на палі
нам і тоді хотілося жінку
в бісову дупу нікчемні скрижалі
коли томакою гатиш об стінку
Що є “The Wall” між двома світами
лаштунки п`єси під назвою “Вищість”
я вдягаю свій шолом з рогами
тепер мене вже ніхто не знищить
Я піротехнік процесів абсурду
на сцену ригнув тотемним чадом
плазма шаманів мовою “урду”
виперлась з пащі священним гадом
Що лазив прилюдно в жінок між ногами
бо знав що у них там свербить з похмілля
кінчали вони й вагітніли псами
яких годували священним зіллям
Яких годували м`ясивом мітів
жертовною кров`ю причинними снами
і пси танцювали святого Віта
й злягалися з жабами і павуками
Й родились істоти з картин мракобісся
Атланти титани й генії кайфу
вони забивали священні вісі
в усі прадавні столиці карми
І все це було видовищем сцени
забитим селом часів Нараями
воно купалось в потоках сперми
й дітей викидало в помийні ями
А виживали лише Нібелунги
нащадки Атлантів повій і дзену
співали дико сміялися лунко
і замок-світ перенесли на сцену
***
В партері тишком дрочили йоги
всі ероталії мертвого духа
раби цілували свинячі ноги
а ті від екстазу скажено хрюкали
А я сидів-кайфував на палі
плював на мертвотний оскал Джоконди
вона була гола й у жлобських сандалях
й між ніг запихала слизьку анаконду…
Останні події
- 07.07.2026|20:35Видавництво Korali Books оголосило конкурс чуттєвої прози: переможці отримають шанс видати власну книгу
- 07.07.2026|13:15Дипломатія без прикрас: спогади, досвід і залаштунки служби
- 03.07.2026|14:00Звернення Софії Русової
- 01.07.2026|16:44Ольга Куждіна: «Я взагалі не вмію вигадувати сюжети. Зате спостерігати, бачити і чути – це моя справжня суперсила!»
- 28.06.2026|20:48«Смачна комунікація» література, гітара,троянди,філософія
- 26.06.2026|17:27«Кожен важливий на своєму місці»: VI Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголосив цьогорічну програму
- 22.06.2026|16:01Літературний пікнік у Парижі на сонцестояння
- 21.06.2026|13:01«Свій серед своїх?». Як подолати прірву між цивільними та військовими
- 11.06.2026|14:37«Діамантова змійка»: мистецтво паризьких салонів
- 31.05.2026|06:35Стартував прийом заявок на Премію імені Романа Гамади 2026