Електронна бібліотека/Проза
- де я тебе розлив...Сергій Осока
- "Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
- Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
- Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
- Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
- Після снігуОксана Куценко
- Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
- Буде час, коли ти...Сергій Жадан
- Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
- І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
- отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
- посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
- з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
- Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
- Вечірня школаДмитро Лазуткін
- Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
- Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
- Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
- Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
- Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
- Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
- Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
- Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
- Скільки б я не старався виїхав по-сірому...Максим Кривцов
- Падає ліс падає людина падає осінь...Сергій Кривцов
- Зайшов до друга додому...Сергій Кривцов
- Коли запропонують витягти соломинку памʼятіСергій Кривцов
- Змійка дороги вигинається...Сергій Кривцов
- Як же мріється нині про ваші нудні біографії...Максим Кривцов
- Втрати...Сергій Кривцов
- В прифронтовому місті...Сергій Кривцов
- Сідаєш в броню наче у човен...Максим Кривцов
- Під розбитим мостом протікає Оскіл...Максим Кривцов
Того вечора я чвалав темною, безлюдною вулицею – хтозна звідки, а куди? Певно, додому. Просто чвалав в одному напрямку без мети, без самозаглиблення і навіть без думки. Йшов, бо пересувалися мої ноги…
Асфальт ледь припорошено снігом. Я згадав, що до цього бачив або голий асфальт, або не асфальт вже, а кучугури. А тут – темна поверхня ледь засніжена. Хтось сотворив вдалу й небанальну картину.
Метрів за двадцять розчахнулися двері подорожнього під’їзду – вийшло дві постаті. Чорна – висока, й біла – низька. Я понишпорив у кишенях – цигарки давно скінчилися, а постаті зараз будуть просити, бо похитуються і приверескують і, може, чогось хочуть. Жінки…
Сьогодні ж бо на воді мальовано хрестами…
- У!!! – пересмикнула мене чорна.
Я тупо їй усміхнувся.
- Ей, ти, добрий вєчєр! – рука білявої хтіла мене рубльом легенько чесонути по носу, та безсило впала на моє плече.
- Добрий вечір, - одповів я і штовхнув її в рам’я.
- Чьо талкаєшся?! Сюда іді… Тєбя Бог скараєт…
І я йшов, але не “сюда”, а “туди”, куди несли мене мої ноги. Я ні про що не думав. Треба було йти.
Лишень удома я стямився. То була підсвідома відраза до чорного. Але ж воно є початком білого. Де це написано про карму?
Я хотів бігти назад, в самій сорочці й капцях, та раптом одумався, що не пам’ятаю, де це. Сонце… Сон це? Боже, я згадав, що чекав на Неї так довго, що Вона нарешті прийшла. А я не зупинився і не поцілував Її в губи. І не сказав Їй, що меч без піхов іржавіє. А чорна прокляла мою нерішучість.
За якусь мить стало байдуже. Я сів у м’яке крісло, простяг ноги ближче до каміна й занурився у Доріана Грея…
Останні події
- 02.05.2024|06:31У Києві відкриється виставка фоторобіт Максима Кривцова
- 30.04.2024|08:08100 найкращих книжок фестивалю «Книжкова країна»
- 27.04.2024|18:07Культовий роман Любка Дереша "Культ" вийшов у ВСЛ
- 26.04.2024|22:21Визначено переможців Всеукраїнського конкурсу "Стежками Каменярами"
- 26.04.2024|22:11Фредерік Верно: "Тільки пишучи картину чи роман, втамовується внутрішній голод"
- 26.04.2024|13:27У Конотопі з’явилася вулиця імені Дмитра Капранова
- 26.04.2024|11:17У ВСЛ вийде книжка Сергія Руденка "Анатомія ненависті. Путін і Україна"
- 25.04.2024|12:38Казковий детектив
- 25.04.2024|11:00У "Віхолі" побачила світ книжка Катерини Липи "Історія архітектурних стилів, великих і не дуже"
- 24.04.2024|16:50У Києві стартує фестиваль "Книжкова країна"