Електронна бібліотека/Проза

де я тебе розлив...Сергій Осока
"Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
Після снігуОксана Куценко
Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
Вечірня школаДмитро Лазуткін
Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
Скільки б я не старався виїхав по-сірому...Максим Кривцов
Падає ліс падає людина падає осінь...Сергій Кривцов
Зайшов до друга додому...Сергій Кривцов
Коли запропонують витягти соломинку памʼятіСергій Кривцов
Змійка дороги вигинається...Сергій Кривцов
Як же мріється нині про ваші нудні біографії...Максим Кривцов
Втрати...Сергій Кривцов
В прифронтовому місті...Сергій Кривцов
Сідаєш в броню наче у човен...Максим Кривцов
Під розбитим мостом протікає Оскіл...Максим Кривцов
Завантажити
« 1 2 3

гріхи, ну, наприклад, здійснювала економічні оборудки, - крала в держави, простіше кажучи, - тоді одного прекрасного дня вона бачить на стіні руку. Живу руку, що описує на стіні всі її провини. А потім ця людина помирає. Одразу. І її не захистить ні охорона, ні стіни будинку. Рука її навіть за кордоном дістане. Це як в історії про Валтасарів бенкет.
- Про чий бенкет?!
- Ну, це не має значення. Але те, що ми зараз контролюємо руку, дає нам необмежену владу. Ми можемо нацькувати її на наших політичних опонентів.
В кожній партії повно бізнесменів. А ми суттєво… зменшимо їхні лави. Уяви, собі якщо перша десятка з чийогось виборчого списку сконає за тиждень. Га! – чоловік вишкірився кровожерно.
- Слухай… А вона з-під контролю не вийде?! А якщо вона і наші лави почне очищувати?!
- Ми її контролюємо…
- Та знаю я таких, як ви! Все ви можете, а потім… - і партійний керівник нецензурно вилаявся, - Колись такі самі… розумники казали, що атомні станції безпечні!
- А ще ми можемо розповісти про руку суспільству.
-Ш-що…? – Тут уже харизматична особа, одна з ікон сучасного політикуму вибухнула тирадою, що заледве уклалася б у регламент виступу депутата у парламенті, - і тирадою, що її жодне ЗМІ не повторило б у ефірі вже з огляду на цензуру. Завершувало емоційний спіч вагоме слово «мать». Ти… з глузду з’їхав?!
- Чому? Тоді ти станеш монархом цієї країни і матимеш абсолютну владу, про яку тільки мріяв навіть Сталін. Плюс, і населення тебе підтримуватиме!
Вони, ці барани, так мріють не про доброго, а про справедливого царя, котрий прийде та наведе лад. Вони бачать, добре бачать, що їхні можновладці, всі без винятку, вважають їх за бидло, навіть гірше!
- Так вони ж дійсно…
- Чекай. Ці можновладці жирують, купляють вілли, автомашини, землі в столиці та крадуть, крадуть, КРАДУТЬ… Вони – все, народ – ніщо. І жоден закон їх не зупинить, бо вони самі закон. Вор-р-р должен сидеть в тюрьме! – пророкотів він з почуттям. – А він не сидить. Ідея кинути злочинців за ґрати уже раз була вдало розіграна в передвиборчих гаслах. А ми дамо не гасла, не ідею, зробимо те, чого ніколи ніхто ще не робив – ВИКОНАЄМО ОБІЦЯНЕ. Рука повбиває скількись там народу, - не всіх, звісно, ми ж не хочемо країну збезлюднити, - лише тих, на кого ми вкажемо. Найбільш шкідливих для нас. А решта, збагнувши, через що померли інші, тремтітимуть, мов осиковий лист, та писнути боятимуться, - що, серед них є хтось, ідеально чесний?! Вона стане твоєю армією, поліцією, всім разом. Уяви – ти на престолі. Ти – Бог для всіх. Він заплющив очі, і цмокнув губами, смакуючи цей образ. Ну?!!...
- Ні.
- Ні?
- Ти чув мене.
Вибори ми і так виграємо. За допомогою старих, добре перевірених способів – маніпуляцій з голосами, старого доброго адмінресурсу. Ну, і тих, хто нам вірить, а таких немало, що б наші опоненти не казали про нас. А на такий ризик я не піду… Випустити на волю ЦЕ… Мені і самому хочеться жити.
Ну, а люди… Погано ти знаєш психологію нашої людини, ой погано! Знаєш анекдот про те, що у нашій країні можна посадити будь-яку людину ні за що, без суду і слідства років на 10 і в глибині душі вона знатиме, за що сидить. Ось вона, наша людина! Їй потрібна не справедливість, вона хоче бачити керівника, котрий сам краде, та й іншим дає! Крім хіба останніх злидарів, тих… пенсіонерів, вчителів і те де, - оті всіх би перемочили, бо їм не хочеться самим з голоду пухнути!
Отак. Ну що, все тобі ясно?
Ти цю руку притримай там в себе, притримай. Раптом хтось дуже нахабним стане, - знадобиться. Але волі їй не давай. І не робити нічого, нічого – без мого відома, затямив?! Так?
- Так. Ясно, не гарячкуй.
Шеф трохи помовчав і, витримавши паузу, спитав:
- Чого так жарко, га?
Він глибоко відітхнув, витер чоло, підборіддя і шию носовою хустинкою. Температура в кабінеті за останні 10 хвилин явно підвищилася. Політик розщібнув ґудзик сорочки і відчув раптовий біль у грудях. У кімнаті стало темно, наче у хмарну погоду.
У відвідувача раптом озвався мобільний телефон.
- Так? Що? Що-о?!! Як це – зникла? Та ви… Та я вас…
- Що там таке?! – скрикнув партійний лідер. Його руки дрібно затремтіли.

Суддя знову був вільний.






































« 1 2 3

Партнери