Електронна бібліотека/Поезія

Коли в білій палаті клініки Шаріте...Бертольд Брехт
Був мені голос...Сергій Жадан
Але ж ти ніколи не напишеш про те...Сергій Жадан
Ось і добра нагода подякувати за можливість...Сергій Жадан
Номер 13Ольга Полевіна
Що ж, залишмо на час...Сергій Жадан
Приїхавши до чужого міста на початку літа...Сергій Жадан
Дядь Саша працював на Фрунзе в кабаку...Сергій Жадан
ВіршіНая Задніпрянська
Так раптово відцвіла любов…Василь Кузан
Чужі гріхи (уривок з роману)Таня П’янкова
"Тиха країна по Великодню..."Сергій Жадан
"Дан. Варвара і варвари" (уривок із роману)Олена Чернінька
"...Зовсім розстроївся дорогою наш оркестр"Сергій Жадан
Між Небом і ЗемлеюВалентина Семеняк
ВіршіХристо Черняев
Лопушане поле (УРИВОК)Катажина Ририх
ШЛЮБНА НІЧОлександр Астаф´єв
«Dolce Vita» (уривок)Марія Микицей
Гора вин (новела)Віктор Палинський
Нарцисизм і стражданняСтепан Процюк
Наодинці з порожнечеюСтепан Процюк
Terra incognitaСтепан Процюк
ПО НЕБУ ВНИЗ (уривок із роману)Наіль Ісмайлов
"Сни з колодязя" (уривок з роману)Алла Рогашко
Спорудження залізничної станції (1931) (дубль)Дебора Фогель
Спорудження залізничної станції (1931)Дебора Фогель
«Акація квітне» (1932)Дебора Фогель
Квіткові з азаліямиДебора Фогель
ПубліцистикаДебора Фогель
Мавка і БерсеркГанна Заворотна
Втеча до морокуІгор Скрипник
Із майбутньої книгиВасиль Кузан
Завантажити

За свій танець у нагороду
ти хотіла просити в Антипи
велике дзеркало,
нубійську невільницю
і золотом виткані шати.
Та шепотіла,
благала,
хмеліла,
навісніла мати:
– Голову...
Голову того
вуличного крикуна
проси, доню...

І лежить вона на таці,
його голова відтята.
Зобличчя
крейдяного
вправні руки ката
змили патьоки криваві...
Ніяка то втрата,
та й вигода ніяка –
ні тобі служниці,
ні срібного люстра,
ані обнови...
Лиш в очах його застиглих,
як живиця кедрова,
видно –
ти ступаєш легко
на лід ріки Сікоріс.
І начебто мороз лютує
й немає відлиги...
Та скресає-ламається
під тобою крига,
що мечем безжальним
твою голову зносить...
Як хижа рибина,
ковта ріка твоє тіло,
а голову несе до берега
кваплива крижина...
Наче таця
перевернуту амфору
у винній калюжі,
що її хвилі змивають,
студені й байдужі...
Як руки одного
галілейського ката.



Партнери