Завантажити

А коли вже не стане мене–

наїжачаться сироти сукні у шафах,

засумує пуделко прикрас...

Прийде жінка з тобою –

й залишиться в домі назавжди.

Хоч прийде лиш на раз...

Зганить жінка та

всі мої фото,

й парфуми,

і кепський мій смак.

«Щось у неї було з головою не так!» –

скаже жінка вибаглива та,

прочитавши щоденник і вірші.

Посміхнешся

і мовчки пригорнеш її.

І на люстра старого посрібленім дні

мою тінь не побачиш...

* Свого часу (лат.)

читати