Електронна бібліотека/Поезія
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
- знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
Завантажити
Добу тому
Я був заскоченим на березі водойми,
Що має назву Київського моря,
Станом розгуби, у якому
Перебуваю досі.
Нас троє вуйків
Опісля шашлика і чарки
(Без мене, але ця деталь
Уваги не достойна)
На вікна дачі не дивились,
Бо порпались в пияцьких нетрях давнини.
І я в них був, мед-пиво пив...
І раптом хтось надвірність запалив.
Без грому, бдискавок...
Вечоровість
Опісля того почорніла,
Потім посивіла, а потім
Стала безнебною.
Точніш -
Глухошатровою.
Без ані натяку на обрійну далекість...
На виході із нашого притулку
Не було ганку. Лиш дашок,
Куди я втік
І бачу досі
Вовну пітьми, що розсувалась,
Здіймалась вище і верталась
Назад до носа.
З гуркотінням,
Низьким і тихим,
І недовгим...
Мигтливими ставали й з´яви
Венозних блискавиць.
Хмари ж спалахували не тільки зовні,
А й усередині.
А дощ
,Налякано й краплисто плакав...
Цей різнобій
Стіхій води, вогню й повітря,
Що німо здригувало, мав
Якесь пояснення.
Але без нас.
Вражало те, що метроном
Подібних здогадів
Збігався із пульсацією Неба...
Десь ближче півночі аспидна мла
Стала скидатись на парчу.
А ще пізніше я почув:
"Не тужся вирозуміти те,
Що не з голів людських росте.
Дивись
1.9.2021 р.
Останні події
- 01.07.2025|21:38Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
- 01.07.2025|18:02Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
- 01.07.2025|08:53"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
- 01.07.2025|08:37«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
- 01.07.2025|08:14Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
- 01.07.2025|06:34ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року
- 01.07.2025|06:27Українська письменниця Євгенія Кузнєцова у лонглисті престижної премії Angelus
- 29.06.2025|13:28ВСЛ оголосило передзамовлення на книжку Юлії Чернінької "Бестселер у борг"
- 26.06.2025|19:06Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
- 26.06.2025|14:27Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва