Електронна бібліотека/Поезія

Поезіє вседобра не мовчи...Микола Істин
Війна 2022Микола Істин
Дивовижа в купальні (новела)Віктор Палинський
Новий день поезії йде…Микола Істин
Доля людства нині бродить в УкраїніІгор Павлюк
Тривоги Юлії (новела)Віктор Палинський
Єдиноріг (новела)Віктор Палинський
ПаличкаВіктор Палинський
Стефанові турботиВіктор Палинський
За зореюАлла Рогашко
«Провидець», уривок з роману (видавництво «Український пріоритет», 2021р.)Алла Рогашко
Вірші (З майбутньої книги «Поетичні прогресії кохання»)Микола Істин
Екзистенційне (Новелета)Віктор Палинський
ВіршіПетро Коробчук
А ось зима цього року, робить дерева тьмяними...Сергій Жадан
І хай буде знаком наближення...Сергій Жадан
Але згадати потім ріки ці...Сергій Жадан
ПрибулецьВіктор Палинський
СантаВіктор Палинський
Це не сніг...Сергій Пантюк
Розумієш, дельфін такий же хижак...Артем Полежака
Це буде вимовлено колись уперше...Сергій Жадан
Великі малі зустрічіВіктор Палинський
Навчатись відчувати...Григорій Штонь
В термітниках великих міст...Григорій Штонь
Хльости і шерех потопельних вод...Григорій Штонь
Квартирою снують струмки надвірної жаріні...Григорій Штонь
Мене хтось мстиво попередив...Григорій Штонь
Зле чуєшся, коли...Григорій Штонь
Кинджально довгі трасові вогні...Григорій Штонь
Удосвіта на прирічковий пастівник...Григорій Штонь
Cеред досвітніх близькоземних зір...Григорій Штонь
ЛюбовГригорій Штонь
Завантажити

Вона з´явилась уві сні,
Молодшому за мене, мабуть, втричі.
Хоч сам по собі сон не має віку.
Та менше з тим;
Я був, повторюся, у ньому
Понаднормово молодим.
Себто с обою,
Ще не шматованим, наївним
І не обманутим...
Й не грішним....
Щось забагато "не"...
Цілком можливо, саме їхня кількість
Завадила розгледіти у жінці,
Яка дивилася на мене всепрощенно,
Опріч краси ще й предковічну втому.
Ми йдем із батьківського дому,
Щоб мати свій...
Життя народжує наас вдруге.
Утретє. Удесяте.
Аби також піти...
Душа старіє, а любов -
Лише любов...
Уві сні
Я не заплакав.
А зараз бачу:
В очах, які мене вивчали,
Пекучий жаль з´являтися почав.
А в нім - бездонне співчуття
До куцого тілесного життя
З відвідинами Духу.
Чому...
Продовжуй!
Забув.
Ще шмаркачем я наражався на табу
Довкіл простих на вигляд тям.
Чому провидчеські печалі
Життя розсмоктує, а гнів...
На що?
На себе зрадника себе...
Любов...
О Боже, як вона дивилась.
Всевічна сирота...
Що-що?
Нічого.
День душу сліпить.
В ньому ми
Стаємо виключно людьми.
А те, що сниться - тільки сниться,
Коли непрощеним гріхам
Вже не грішиться і не спиться...
28.8.2021 р.

Партнери