Електронна бібліотека/Поезія
- "Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
- Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
- Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
- Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
- Після снігуОксана Куценко
- Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
- Буде час, коли ти...Сергій Жадан
- Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
- І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
- отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
- посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
- з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
- Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
- Вечірня школаДмитро Лазуткін
- Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
- Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
- Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
- Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
- Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
- Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
- Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
- Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
- Скільки б я не старався виїхав по-сірому...Максим Кривцов
- Падає ліс падає людина падає осінь...Сергій Кривцов
- Зайшов до друга додому...Сергій Кривцов
- Коли запропонують витягти соломинку памʼятіСергій Кривцов
- Змійка дороги вигинається...Сергій Кривцов
- Як же мріється нині про ваші нудні біографії...Максим Кривцов
- Втрати...Сергій Кривцов
- В прифронтовому місті...Сергій Кривцов
- Сідаєш в броню наче у човен...Максим Кривцов
- Під розбитим мостом протікає Оскіл...Максим Кривцов
- Хто б міг подумати...Максим Кривцов
Вона з´явилась уві сні,
Молодшому за мене, мабуть, втричі.
Хоч сам по собі сон не має віку.
Та менше з тим;
Я був, повторюся, у ньому
Понаднормово молодим.
Себто с обою,
Ще не шматованим, наївним
І не обманутим...
Й не грішним....
Щось забагато "не"...
Цілком можливо, саме їхня кількість
Завадила розгледіти у жінці,
Яка дивилася на мене всепрощенно,
Опріч краси ще й предковічну втому.
Ми йдем із батьківського дому,
Щоб мати свій...
Життя народжує наас вдруге.
Утретє. Удесяте.
Аби також піти...
Душа старіє, а любов -
Лише любов...
Уві сні
Я не заплакав.
А зараз бачу:
В очах, які мене вивчали,
Пекучий жаль з´являтися почав.
А в нім - бездонне співчуття
До куцого тілесного життя
З відвідинами Духу.
Чому...
Продовжуй!
Забув.
Ще шмаркачем я наражався на табу
Довкіл простих на вигляд тям.
Чому провидчеські печалі
Життя розсмоктує, а гнів...
На що?
На себе зрадника себе...
Любов...
О Боже, як вона дивилась.
Всевічна сирота...
Що-що?
Нічого.
День душу сліпить.
В ньому ми
Стаємо виключно людьми.
А те, що сниться - тільки сниться,
Коли непрощеним гріхам
Вже не грішиться і не спиться...
28.8.2021 р.
Останні події
- 25.04.2024|12:38Казковий детектив
- 25.04.2024|11:00У "Віхолі" побачила світ книжка Катерини Липи "Історія архітектурних стилів, великих і не дуже"
- 24.04.2024|16:50У Києві стартує фестиваль "Книжкова країна"
- 24.04.2024|11:49Олена Чернінька презентує книжку "Лемберґ: мамцю, ну не плач" у Червонограді та Луцьку
- 24.04.2024|10:47"Лабораторія" влаштовує гаражний розпродаж!
- 24.04.2024|09:57Видавництво Анетти Антоненко перевидасть «Пасажира» Патріка Сенекаля
- 23.04.2024|19:34Лауреаткою премії Drahomán Prize-2023 стала Катажина Котинська
- 23.04.2024|14:56Open call на участь у благодійній виставці “1000 ШЕДЕВРІВ, ЗНЯТИХ НА СМАРТФОН”
- 23.04.2024|10:59У Києві презентують роман Галини Лицур-Щадей «Вдома чекає Марко»
- 23.04.2024|09:20Стартував передпродаж на роман Артема Чеха «Пісня відкритого шляху»