Електронна бібліотека/Поезія

Особняк на Зеленій, 77 (новела)Віктор Палинський
Зустрічі та прощання (новела)Віктор Палинський
Зоряна каруселя (новела)Віктор Палинський
Людина дощу (новела)Віктор Палинський
Поезіє вседобра не мовчи...Микола Істин
Війна 2022Микола Істин
Дивовижа в купальні (новела)Віктор Палинський
Новий день поезії йде…Микола Істин
Доля людства нині бродить в УкраїніІгор Павлюк
Тривоги Юлії (новела)Віктор Палинський
Єдиноріг (новела)Віктор Палинський
ПаличкаВіктор Палинський
Стефанові турботиВіктор Палинський
За зореюАлла Рогашко
«Провидець», уривок з роману (видавництво «Український пріоритет», 2021р.)Алла Рогашко
Вірші (З майбутньої книги «Поетичні прогресії кохання»)Микола Істин
Екзистенційне (Новелета)Віктор Палинський
ВіршіПетро Коробчук
А ось зима цього року, робить дерева тьмяними...Сергій Жадан
І хай буде знаком наближення...Сергій Жадан
Але згадати потім ріки ці...Сергій Жадан
ПрибулецьВіктор Палинський
СантаВіктор Палинський
Це не сніг...Сергій Пантюк
Розумієш, дельфін такий же хижак...Артем Полежака
Це буде вимовлено колись уперше...Сергій Жадан
Великі малі зустрічіВіктор Палинський
Навчатись відчувати...Григорій Штонь
В термітниках великих міст...Григорій Штонь
Хльости і шерех потопельних вод...Григорій Штонь
Квартирою снують струмки надвірної жаріні...Григорій Штонь
Мене хтось мстиво попередив...Григорій Штонь
Зле чуєшся, коли...Григорій Штонь
Завантажити

Я ще недавно мав, яку хотів:
Кого в уяві, а кого на дотик.
В мені до сліз сміялись сто чортів,
Сто ангелів травили анекдоти.

Я світ об’їхав і вернувсь назад
Сюди, де народився, вчивсь літати,
Під зорями, що падали у сад,
Із птахами, що мали вир’ювати.

Вони летіли, мов сумні думки,
Крізь мене і до мене, і до світла,
За течією, вздовж ріки руки,
Десь поряд із дівчатами на мітлах,
Які в житті земному знали толк…
Й, мені здається, – знають в неземному…
А я міняю шкіру, мов пальто,
Душею голий, сам бреду Додому.

Життя вдалося, а чи змарнував –
Яка різниця і кому судити?!.
Я сам собі і вітер, і трава,
І хрест, і ніж, душпастер і бандита.

І шаблювата молода печаль,
Готовність вмерти кожної хвилини…
І та «з обличчям ангела свіча» ,
Й божественна любов до батьківщини.

Я десь мав здобну вашу доброту
І дрібнувату галичьку блаженність.
Від цих людців я до людей піду:
Вони завжди під золотом зелені.

Іще недавно друзі-вороги
Їм заступали спільне наше небо .
Вони ж пішли корінням під сніги
І чорним соком піняться від себе.

І я такий… тепер і я такий…
Кочу печаль, як по снігах сніжинку.

Дарую душу вам.

А у віки
Таки ввійду –
Як ніжний ніж
В печінку.

2006



Партнери