Завантажити

Огоякий дощ!

Нестерпна легкість биття

води по повіках,

коли мені так не до флірту

Коли так не поталанило

з підбором взуття -

підбори дістали,

мені би дістатися ліфту

Аж тишу розвінчує грім...

Та це лише тішить:

втамується спека небес -

й небезпека мине

Взуття - зброя жінки,

проте, проти неї ж частіше

Я взула нові черевики,

вони - мене

Ізкину кайдани

й піду по калюжах босо

Ви скажете “жах!”,

на те ви і є, перехожі

Попереду, попри дощі,

що моросять косо,

так рівно ступають стопи,

царівно-божі...

читати