Завантажити

Туреччини і Кримського ханства, зокрема у 1607, 1608, 1614, 1615, 1616 і 1620 pp. Піклувався про розвиток української культури, вступив з усім Запорізьким Військом до Київського братства. Помер від рани, яку дістав у битві під Хотином. Своє майно заповів Київському і Львівському братствам. Похований у Киево-Братському монастирі.
9 М о г и л а П е т р о С и м е о н о в и ч (1596 — 1647) — церковний і освітній діяч України першої половини XVII ст., письменник, митрополит Київський і Галицький (з 1632 р.). В 1631 р. відкрив у Києві лаврську школу, сприяв письменникам, художникам, дбав про поширення книгодрукування.
10 Т у п т а л о Д а н и л о С а в и ч (Димитрій Ростовський; 1651 — 1709) — український та російський письменник, церковний та культурний діяч. Підтримував реформи Петра І, відкривав школи. Його діяльність сприяла розширенню російсько-українських культурних взаємин.
11 Л а п л а н д і я — історична територія на Півночі Норвегії, Швеції, Фінляндії і в західній частині Мурманської області СРСР.
12 К и с и л і в к а (Замкова гора, Флорівська гора) — історична місцевість в Подільському районі Києва, розташована між Старокиївською горою і Щекавицею, між урочищами Гончарі і Кожум'яки, з одного боку, і власне Подолом — з другого. Кисилівкою гору почали називати в середині XVII ст. (за ім'ям останнього польського воєводи А. Кисіля). У 1854 р. Кисилівка перейшла до Флорівського монастиря, який спорудив тут церкву й оточив чернечий цвинтар муром.
13 “І л і а д а” — давньогрецька епічна поема, видатна пам'ятка світового епосу, автором якої вважають Гомера.
14 І р о д і а д а — внучка Ірода Великого, царя Іудеї (40 — 4 до н. е.). З її ім'ям пов'язана історія смерті Іоанна Хрестителя.
15 Щ е к а в и ц я (Олегівка) — історична місцевість у Подільському районі Києва, одна з трьох гір, на яких, за літописом, оселилися легендарні засновники міста — Кий, Щек і Хорив. Названа ім'ям Щека.
16 Б р а т с ь к а в у л и ц я — вулиця в Подільському районі Києва, від вулиці Ігорівської до вулиці Іллінської. Назву одержала від Братського монастиря, до якого вела.
17 П а в л о І (1754 — 1801) — російський імператор, син Петра III і Катерини II. Встановив у країні суворий поліцейський режим. В 1796 р. закріпачив селян Південної України.
18 К у т у з о в Михайло Іларіонович (1745 — 1813) — російський полководець, генерал-фельдмаршал (з 1812 р.). Учасник російсько-турецьких воєн 1768 — 1774, 1787 — 1791, 1806 — 1812 pp., уславився під час Вітчизняної війни 1812 р. проти наполеонівської Франції.
19 М е ж и г і р с ь к и й м о н а с т и р (Межигірський Спасо-Преображенський монастир) — православний монастир поблизу Києва. Заснований 988 р. Зруйнований 1240 р. ордами хана Батия. У XVI ст. відбудований. На початку XX ст. діяв як жіночий монастир. Під час забудови Межигір'я у 30-х роках будівлі монастиря були розібрані.
20 ...п р о т и с а м о г о Л е в а... — Мається на увазі фонтан, скульптурна композиція “Самсон роздирає пащу лева”, збудований в 1748 — 1749 pp. архітектором І. Григоровичем-Барським на Контрактовій площі у Києві (тепер Червона площа). З фонтаном пов'язано багато переказів, вважалося, наприклад, що той, хто вип'є води від “лева”, залишиться назавжди в Києві. У 1981 р. до 1500-ліття Києва фонтан було відновлено в первісному вигляді (автор проекту В. П. Шевченко).
21 Г р а м а т к а — поминальна книжечка aбo поминальний список.
22 Ч а с о с л о в е ц ь (часослов) — у християнських церквах богослужбова книга з текстами релігійних пісень та молитов, призначених для щоденних церковних відправ.
23 “Ж и т і я с в я т и х” — релігійно-біографічна література про життя мучеників, аскетів, церковних і державних діячів, оголошених церквою “святими”.
24 “П е ч е р с ь к и й п а т е р и к”. — Йдеться про “Києво-Печерський патерик”, складений у ХІІІ ст., важливе джерело з історії Київської Русі.
25 С к о в о р о д а Григорій Савич (1722 — 1794) — видатний український просвітитель-гуманіст, філософ і поет. Освіту здобув у Києво-Могилянській академії. Останні 25 років життя мандрував по Україні, проповідуючи свої філософські погляди серед народу.
26 Ш а т о — частина колишнього Царського саду (нині Першотравневий парк; територія стадіону “Динамо”) у Києві. Тут у 1863 р. було відкрито кафешантан Шато-де-Фльор, а в 1868 — 1878 pp. збудовано кафе з танцювальним залом, галереями і балконом, в якому відбувалися спектаклі російських та українських театральних труп.
27 Н а “в е р б у” — тобто на вербну неділю, шосту неділю великого посту.
28 К о н и с ь к и й Георгій (1717 — 1795) — український письменник, церковний і культурний діяч. З 1751 p. — ректор Київської академії. Йому приписувалось авторство “Історії Русів”.
29 П р о к о п о в и ч Феофан (1681 — 1736) — український і російський письменник, церковний діяч. Закінчивши Київську академію, продовжував навчання в Польщі й Римі.

читати