Електронна бібліотека/Поезія

Поетичні новиниМикола Істин
Настя малює не квіткуПавло Кущ
БубликПавло Кущ
Серцем-садом...Микола Істин
коли надто пізно ти знаєш що мало любив...Анатолій Дністровий
LET ME GОOKEAN ELZY
Конвертуй світлосутність поезії в душах...Микола Істин
де я тебе розлив...Сергій Осока
"Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
Після снігуОксана Куценко
Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
Вечірня школаДмитро Лазуткін
Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
Скільки б я не старався виїхав по-сірому...Максим Кривцов
Падає ліс падає людина падає осінь...Сергій Кривцов
Зайшов до друга додому...Сергій Кривцов
Завантажити

Якщо зможеш – поплач.
Проминання тепла
в невідомих прописується висотах.
Буде люто – то злись.
Звідси ми не пішли,
це засвідчує трупний сопух.
Він заходить у дім,
смак міняє воді
і просочує хліб щоденний.
Ось ім´я, ось жетон.
Як питатиме хто,
що змінилось віднині й де ми –
ось ми тут лежимо,
найтемнішою з мов
описавши гарячі ландшафти.
Пам´ять вітру й трави.
Що робити живим?
Просто не відвертатись. Лишатись.
Літо вийшло в зеніт.
Річка на мілині
оголила кутасте каміння.
З кручі котиться рік,
та шуліки вгорі –
чатові нерухомі, незмінні.
Обрій вкутаний в дим.
Трупний сопух живим
в´їсться в шкіру єдиною правдою.
Зріє в небі зима.
Все було недарма.
А спитаєш, чого заради –
тут лежать не святі,
та любов ще й у тім,
щоб за неї віддати тіло.
Якщо зможеш, засни.
Берег тут крейдяний
і від нього нам світло біле.

Партнери