Електронна бібліотека/Проза

Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Архіваріус (новела)Віктор Палинський
АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
МуміїАнатолій Дністровий
Поет. 2025Ігор Павлюк
СучаснеІгор Павлюк
Подорож до горизонтуІгор Павлюк
НесосвітеннеІгор Павлюк
Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
СИРЕНАЮрій Гундарєв
ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
активно і безперервно...Анатолій Дністровий
ми тут навічно...Анатолій Дністровий
РозлукаАнатолій Дністровий
що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
КротовичВіктор Палинський
Львівський трамвайЮрій Гундарєв
Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
МістоЮрій Гундарєв
Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Завантажити
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 »

и на автомате подпаливаешь фильтр. Вторую — я удовлетворенно отметила, после того как секунд пять подряд щелкала зажигалкой, прежде чем поняла: сигарету, которую я безуспешно пытаюсь подкурить, я просто забыла вставить в зубы. Третья грянула, когда, вытащив сразу две сигареты из пачки, я засунула одну из них в рот и, изо всех сил старалась подкурить вторую, старательно затягиваясь первой — не зажженной. Четвертой и пятой стали два пожара — я подкурила в ресторане мундштук кальяна, а неделю назад подожгла зажатую в зубах авторучку. С тех пор, как журналист, я, наверно, могла бы претендовать на звание «горящее перо»…
Нынче же наступил мой финал. Не было сомнений, я — ненормальная, окончательно и бесповоротно, — я без промаха запихнула сигарету в рот, чиркнула спичкой, затянулась и поняла, что не испытываю никаких чувств, которые положено испытывать в подобных случаях всем нормальным людям. Ни страха, ни отвращения, ни сожаления.
Ощущение было одно — остановившегося времени. И в этом безвременье я сидела на кухне, опершись локтями о заляпанный высохшими лужами стол, курила, и бесчувственно размышляла о том, что Андрей мертв. Он сидит в холодильнике. И даже мертвым остается таким же красивым. Вернее, мертвый он еще красивее, чем в жизни. Похож на куклу в огромной коробке, жутковато-красивую куклу в стиле «Господина Оформителя». (Сноска-2)
В жизни у Андрея никогда не было такого лица. Только на сцене… Стоило ему снять грим, его черты, идеально правильные, словно господь скрупулезно прорисовал их с помощью карандаша и линейки, искажались до уровня смазливой мордашки. Мельчали, распадались, дробились. Безукоризненные линии губ расплывались в хитроватых ухмылочках. Глаза, бездонные как у «Демона» Врубеля, становились ищущими, неуверенными. В жизни он был не демоном, а мелким бесом, скачущим «мелким бесом» вокруг бесчисленных представительниц женского пола. Хоть это не мешало ему быть хорошим актером.
Еще вчера я сидела в зале и смотрела его в «Эвридике»… Господин Анри появлялся из тьмы и отряхивал сумрак с рукавов белого костюма. Его рукава напоминали крылья. Выбеленное гримом лицо было строго-печальным и сострадающе-мудрым, каждый жест, каждое слово — точными, как удар ножом. Он играл Ангела Смерти — ангела-хранителя всех утонченных неврастеников, чувствующих себя неприкаянными в невыносимо-реальном мире. Он укачивал их на руках, когда они кричали от боли, и укутывал в свои белые одежды. Там, на сцене он был милосердным, всепонимающим, всепрощающим защитником всех отверженных и прокаженных. Я страстно любила его в этой роли.
А теперь Ангел Смерти был мертв. И я не могла понять, странно это или закономерно. Не могла понять своих чувств — их не было. Я не знала, сколько я просидела вот так, разглядывая немытый годами розовый кафель и деревянную доску с надписью «Не красна изба углами, а красна пирогами» — час или десять минут? Не знала, сколько раз я перечла эту надпись — два или двадцать?
Но потом я вспомнила, что время все-таки существует. Если не для меня, то для других. Оделась и пошла на работу.
Только подбегая к метро, я подумала, что нужно было вызвать милицию.

*****
Сбегая по длинному эскалатору:
— Извините. Извините… можно пройти…
- я ловила обрывки чужих утренних лиц.
Мысль об Андрее в моем холодильнике сидела внутри как секрет. Стремный, холодный, но не неприятный. Так, по утрам, ты вспоминаешь о неоднозначном сексе, в процессе которого вы отошли шагов на сто влево от классической позы миссионера.
Кстати, Андрей тоже был моим любовником. Секс с ним был неважным. Не плохим — не имеющим значения. Андрей был мужчиной общественного пользования, которого употребляли для своих нужд все кому ни лень — пустышкой, балаболкой и поблядушкой. С ним можно было беззаботно переспать, поговорить ни о чем и тут же забыть об этом. Но я запомнила нашу первую ночь потому, что он оказался первым и последним мужчиной, заметившим шрам на сгибе моего локтя.
«Вены резала?» — понимающе спросил он.
С тех пор я испытывала к нему непреходящее смутное тепло.

*****
Добравшись до редакции, я бросила сумку-свидетельницу (я — на работе) на письменный стол, и пошла в кухню по длинному коридору с чередой однотипных дверей.
Наш концерн выпускал такое количество изданий, что я до сих пор не смогла заучить всех названий. «Дом и сад», «Сад и огород», «Семья и школа»… Названия были такими же однотипными как двери редакций. Одни и те же темы кочевали из журнала в журнал. И я катала в уме ироничную мысль: при желании, я могла б написать одну статью в стиле «Секреты женского счастья» и целый год не писать уже ничего — лишь бесконечно переписывать ее, перекраивая под: «секреты женского счастья в саду», «секреты женского счастья в семье», «секреты женского счастья в огороде»…
Кофейный автомат не работал. Я включила электрический чайник. Я должна была что-то сделать, и это было самое

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 »

Останні події

16.06.2025|23:44
Під час «Книжкового двіжу» в Луцьку зібрали 267 892 гривень на FPV-дрони
16.06.2025|16:24
«Основи» видадуть повну версію знаменитого інтерв’ю Сьюзен Зонтаґ для журналу Rolling Stone
12.06.2025|12:16
«Видавництво Старого Лева» презентує фентезі від Володимира Аренєва «Музиканти. Четвертий дарунок»
07.06.2025|14:54
Артем Чех анонсував нову книжку "Гра у перевдягання": ніжні роздуми про війну та біль
06.06.2025|19:48
У США побачила світ поетична антологія «Sunflowers Rising»: Peace Poems Anthology: by Poets for Peace»
03.06.2025|12:21
У серпні у Львові вперше відбудеться триденний книжковий BestsellerFest
03.06.2025|07:14
Меридіан Запоріжжя та Меридіан Харків: наприкінці червня відбудуться дві масштабні літературні події за участі провідних українських авторів та авторок Вхідні
03.06.2025|07:10
Найпопулярніші книжки для дітей на «Книжковому Арсеналі»: що почитати дітям
03.06.2025|06:51
Фільм Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки» покажуть на кінофестивалі Docudays UA
03.06.2025|06:50
Дух Тесли у Києві


Партнери