
Електронна бібліотека/Проза
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
- знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
- МуміїАнатолій Дністровий
- Поет. 2025Ігор Павлюк
- СучаснеІгор Павлюк
- Подорож до горизонтуІгор Павлюк
- НесосвітеннеІгор Павлюк
- Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
- СИРЕНАЮрій Гундарєв
- ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
- Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
- не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
- активно і безперервно...Анатолій Дністровий
- ми тут навічно...Анатолій Дністровий
- РозлукаАнатолій Дністровий
- що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
- Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
- КротовичВіктор Палинський
- Львівський трамвайЮрій Гундарєв
- Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
- МістоЮрій Гундарєв
- Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
разумное из того, что я могла. Из-за Андрея я не успела выпить кофе.
«Из-за Андрея я не успела выпить кофе. Так можно сказать о мужчине, а не о трупе», — от запаха кофейных гранул ум пробудился и проявил присущий ему сарказм.
Я была зависима от первой утренней чашки, как наркоман. Я и была наркоманом: три чашки кофе ночью, чтобы не спать, затем две таблетки снотворного, чтобы заснуть. Вчера я проглотила четыре... Я перешла Рубикон. Но моя смерть утратила статус первостепенной проблемы.
Я жадно прильнула к кружке. Реальность входила в меня большими глотками. Как-то один кавалер, возомнивший мою кофеинозависимость рафинированной манией, торжественно привел меня в «Дом кофе», где в меню было с полсотни сортов. И был покороблен, когда я сказала ему, что вообще не чувствую кофейного вкуса, мне все равно, какое пойло я пью — я использую его только чтоб заставить свой мозг работать.
Мозг заработал.
«02» — подсказала реальность.
«Мы провожали театр. Я устала и легла спать… в час ночи. Так записано в дневнике! Но мы и приехали-то часов в одиннадцать — после спектакля. Утром я проснулась, открыла холодильник, а там Андрей. Все», — объяснила я милиции.
«А почему вы не позвонили нам сразу?» — поинтересовался милиционер.
«Потому что не успела выпить кофе…»
Милиционер посмотрел на меня, как на психически ненормальную. Нет, хуже. Как на человека, неумело пытающегося что-то скрыть.
Может, стоит объяснить это шоком, сказать «Я действовала, как сомнамбула»?
Иллюзорный мент покачал головой — объяснение не развеяло его подозрений.
«Хорошо, — сказал он нехорошим голосом. — Вы проснулись, открыли холодильник и обнаружили труп. И как же он там оказался?»
Впрочем, вопрос «Как?» снимался. Любой мог залезть в холодильник и захлопнуть за собой дверь. Ему не пришлось бы даже вынимать оттуда еду, потому что никакой еды там не было. И полочек не было — два месяца как металлические полки стояли прислоненными к батарее. Я собралась разморозить холодильник, вымыла полки и поставила сушить. Дальше дело не пошло.
Я выиграла свой холодильник в телевизионном ток-шоу — в то время его вела наша Оля, которая втихаря подсказывала мне ответы. Не для того она пригласила дружбанку в свою передачу, чтоб та проиграла и ушла расстроенная. Выигрыш я выбивала из канала два месяца, и вряд ли б получила его, кабы не та же Оля и не моя профессия. Поотбивавшись от меня какое-то время они, верно, подумали, что формат моего тележурнала вполне позволяет написать статью «Отдают ли призы на канале?».
Старый «Днепр» я отдала Оле на дачу. А новый — оказался бракованным. Починить его не удалось — он был без гарантии, даже без инструкции. Так что, если б не Оля, я могла б написать другую статью, про спонсоров, получающих телерекламу и сбрасывающих бракованный товар. Через неделю выяснилось: их агрегат замораживает все продукты насмерть — колбасу, помидоры. Потом они, конечно, оттаивали, но есть их было уже невозможно. В итоге я хранила там только воду (мне нравилось чувствовать пронзительный холод на небе и думать, что однажды, испив чересчур холодной воды, я заболею и умру) и ровно год собиралась разморозить его, помыть и отключить.
Так что, куда актуальней был вопрос «Зачем?»
Зачем Андрей полез туда?!
Я попыталась поставить себя на его место. Во время подобных вечеринок у каждого периодически возникала насущная потребность уединиться, поэтому самым популярным местом в моей квартире была ванная — единственное до недавнего времени помещение, где можно закрыться изнутри. Там вечно кто-то запирался, и вечно кто-то стучал снаружи: «Эй, вы скоро? Вы ж не одни!». В ванной запирались, чтобы поговорить по мобильному, запирались, чтоб выяснить отношенья друг с другом, запирались, чтоб трахнуться, чтоб принять ледяной душ и прийти в себя после выпитого, чтоб просто побыть одному, и без помех подумать о своей несложившейся жизни…
Но залезть в холодильник, чтоб отдохнуть в одиночестве от шумной компании?
Я скорбно скривилась. Из всех нас на такое была способна лишь я! С меня бы реально сталось: залезть в холодильник, закрыться изнутри и страдать оттого, что меня никто не ищет, утешаясь своей дурацкой оригинальностью. Да, я вполне могла так поступить.
Но Андрей… Андрей мог забраться туда только для того, чтоб приколоться над кем-то. Заслышав их, спрятаться, чтоб выскочить вдруг с жутким воплем. Так я и подумала вначале.
Но он не выскочил. Остался внутри. Не смог открыть дверцу? Чушь — холодильник не сейф.
Но тогда остается всего один вариант…
Кто-то оглушил его и засунул в холодильник. Или убил и засунул, что, в общем, одно и тоже. Кто-то из наших друзей. Из наших с ним общих друзей. Кто-то из нашей древней компании — родной, знакомой и истертой до дыр, как рисунок на коврике, висевшем над кроватью с самого детства.
Нет. Это невозможно. Это полный абсурд! Даже желанье замуроваться в холодильнике, чтобы немного
Останні події
- 16.06.2025|23:44Під час «Книжкового двіжу» в Луцьку зібрали 267 892 гривень на FPV-дрони
- 16.06.2025|16:24«Основи» видадуть повну версію знаменитого інтерв’ю Сьюзен Зонтаґ для журналу Rolling Stone
- 12.06.2025|12:16«Видавництво Старого Лева» презентує фентезі від Володимира Аренєва «Музиканти. Четвертий дарунок»
- 07.06.2025|14:54Артем Чех анонсував нову книжку "Гра у перевдягання": ніжні роздуми про війну та біль
- 06.06.2025|19:48У США побачила світ поетична антологія «Sunflowers Rising»: Peace Poems Anthology: by Poets for Peace»
- 03.06.2025|12:21У серпні у Львові вперше відбудеться триденний книжковий BestsellerFest
- 03.06.2025|07:14Меридіан Запоріжжя та Меридіан Харків: наприкінці червня відбудуться дві масштабні літературні події за участі провідних українських авторів та авторок Вхідні
- 03.06.2025|07:10Найпопулярніші книжки для дітей на «Книжковому Арсеналі»: що почитати дітям
- 03.06.2025|06:51Фільм Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки» покажуть на кінофестивалі Docudays UA
- 03.06.2025|06:50Дух Тесли у Києві