Електронна бібліотека/Поезія

Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
Після снігуОксана Куценко
Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
Буде час, коли ти...Сергій Жадан
Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
Вечірня школаДмитро Лазуткін
Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
Скільки б я не старався виїхав по-сірому...Максим Кривцов
Падає ліс падає людина падає осінь...Сергій Кривцов
Зайшов до друга додому...Сергій Кривцов
Коли запропонують витягти соломинку памʼятіСергій Кривцов
Змійка дороги вигинається...Сергій Кривцов
Як же мріється нині про ваші нудні біографії...Максим Кривцов
Втрати...Сергій Кривцов
В прифронтовому місті...Сергій Кривцов
Сідаєш в броню наче у човен...Максим Кривцов
Під розбитим мостом протікає Оскіл...Максим Кривцов
Хто б міг подумати...Максим Кривцов
Я поверну собі своє життя обіцяю...Максим Кривцов
Завантажити

 

* * *

 

Я выхожу из дома

и вижу

бегут четыре человека.

«Где аптека?»

Там за углом.

Ну, и я побежал на зло

правительству.

 

 * * *

 

Собака залаяла на входящего во двор.

«Вор?»

Нет.

Это поэт

Саша.

Я крикнул:

«В будку» – и вынес каши

собаке.

 

 * * *

 

Пиво налили в бокал.

«Пока хватит» –

сказал я.

Девушка в голубом платье

поворачивается на каблуках.

Ах!

Возникает чувство симпатии.

 

* * *

 

Я шел за ней минут пять-шесть,

пока она не остановилась.

«Вы идиот?»

Ну, вот

так всегда.

Надо было что-то сказать.

 

* * *

 

Мы выпили,

почитали стихи Пастернака.

Потом была драка.

«Как вам не стыдно, интеллигентные ж люди»

Что тут скажешь?

Судят

поэтов все кому не лень.

 

 * * *

 

Зашел в редакцию к своему другу.

Сидит, пишет.

«Тише».

Да, кто ты такой

и рукой

с чувством глубокого удовлетворения.

 

 * * *

 

Моя гитара пылится на шкафу.

«Фу», -

сдуваю пыль,

трогаю,

беру аккорд.

Я еще тот

кадр.

 

 * * *

 

Я обнял ее за талию,

«Италия?

А где это?»

Ну, я и сказал:

«Между»

И сразу – хлоп!

Стоп,

мы так не договаривались.

 

 * * *

 

День получился каким-то блеклым.

Полетели «винды»

и ты

тоже:

«Если не бросишь литературу»

Дура,

а еще с филологическим образованием.

 

 * * *

 

Зашел в магазин книг.

Купил пару.

Даром

что ли

среди ночи пил пиво с поэтом,

у которого лето,

а не какой-то там оплачиваемый отпуск.

 



Партнери