Завантажити

з себе богобоязливого, а лізете на сварку, щоб на гріх підвести...
Дранко. Та то я так, шуткую! (Подає руку). Вибачайте.
Кукса. Чудесно у вечерні дяки співали "Блажен муж"!
Дранко. У Пречистої краще! Там один басистий як ревне, як ревне, аж неначе у голові тобі реве і'волосся догори лізе!..
Кукса (хапа себе за голову). Ой-ой-ой!..
Дранко. Та у вас вже не полізе, ви безпечні...
Кукса. Конешно, є усякі скусники.
Дранко. Чи не хочете понюхать? (Помовчав). Завтра, кажуть, весілля у когось буде?
Кукса (убік). О, знову! Від кого б це він довідався?..
Дранко. Чув я, що й вас кликатимуть.
Кукса (убік). Що? Оцього я зовсім не розберу! (До нього). До кого кликатимуть? Чи ви спросоння, чи... Я чув, що нібито вас кликатимуть, а не мене!
Дранко (убік). Що це він товче? Хто б йому це сказав?
Кукса (убік). Чи не писар йому шепнув?
Дранко. Ну, коли вже про це довідались, то просимо...
Кукса. Вас не минати? Де ж таки, борони боже! Звісно, по сусідству покличемо й вас.
Дранко. Та ви це як?
Кукса. Навсправжки!
Дранко. Хто з нас спить?
Кукса. Не знаю.
Дранко. Хто з нас дурний?
Ку к с а. Не знаю! (Регоче).
Дранко. Тьфу.
Кукса. А вам двічі тьфу! {Саіва).
Що він затіває, Що це він тороче?
Дранко. Либонь, випитати Сусід мене хоче.
Кукса. Ви навмисне чи у смішки? Дранко. Пошуткував з вами трішки.
Разом. Не такий я, не такий я, вибачай, Щоб признатись на одчайї
Кукса. Хіба вже признатись, Щоб не зволікатись?
Дранко. Ач, ніби й не злиться, Ой хитра лисиця!
Кукса. Що ви чули, те правдиво. Дранко. Завтра в когось вуде диве. Разом. Не такий я ( т. д.
Кукса. Чого він сміється, Баньки витріщає?
Дранко. Неначе сорока В вічі заглядає.
Кукса. А що, кортить? Признайтеоьі Дранко. Пожалуйста, не в'їдайтесьі Разом. Не такий я і т. д.
Дранко. Краще давайте знюхаємось та й підемо І спочивать, а завтра, як бог дасть, діждемо. ' За Куксою Василь чхає.
Доброго здоров'ячка!
Кукса. Дякую! Тільки це не я чхнув, бо я ще й не донюхав, то чого ж би чхав?
Дранко. Та невже? А мені здалося...
Кукса. І завжди вам бозна-що здається... Я іноді обидві ніздрі заб'ю, що аж не дихну, і тоді не чхаю... Так що, кажете, завтра?
За Дранком Антон чхає.
Доброго здоров'ячка!
Дранко. Ой, що це таке?
Кукса. Що?
Дранко. У мене за плечима щось так чхнуло, що аж неначе сімсот свічок в очах блиснулоі..
Кукса. Бачте, я казав вам не раз, що це місце небезпечне!
Дранко. Хто ж вам казав?
Чутно свист, хрюкання, гавкання і гомін. Кукса. О! о! Чуєте?
Обоє з ляком втікають. Тікаймо!.. Куди? Туди?.. Сюди?..

ЯВА 10

Вибігають А н т о н, Василь, Оришка і Горпина.
Співають.
Отак ми їх налякали,
Що обоє повтікали,
Не вернуться вже сюди.
Тепер ми злишились біди.
Ну ж бо веселіше
Заспіваймо, що любіше.
Ой дівчина-горлиця
До козака горнеться, А козак, як орел, Як побачив, так і вмер-Умер батько - байдуже, Вмерла мати - байдуже, Умер милий-чорнобривий - Жаль мені його дуже! І за батька оченаш, І за матір оченаш, За милого душу Танцювати мушу!.. Завіса

ДІЯ ТРЕТЯ
Обставини такі ж, як і в першій дії. День.

ЯВА 1 Дранко один.
Дранко (стоїть на тину і дивиться на гору, на шлях). Що воно за знак, що й досі той жених не їде? Вже й люди почали сходитись на весілля, а його нема та й нема! О, щось закуріло!.. Троє чи двоє коней? Здається, троє? Так, троє... Ще й добрі коні... Еге, поспіша! Поспішай, поспішай! Пристяжні вскач біжать! Добрі конячки! Здається, він у синьому жупані? Чи то, може, сердук? А тільки у синьому! Ні, здається, у чорній бурці. Певно, бурку накинув, щоб не запорошило... Ач, неначе той азіят!.. О, вже ближче...

ЯВА 2
Кукса і Дранко.
Кукса (вийшов з двору і, не бачачи Дранка, вилазить на тин). І-і-і, біда! Вже гостей повно в подвір'ї і в хаті, а жениха й досі не видко, не їде та й не їде! А хто їх накликав, тих гостей? І свати у третіх, і куми мої, і куми братові, і свояки кумівські!.. Налізло такого, що й не перелічиш. Неловко спитати, хто їх сповістив... (Дивиться на гору). . , .,
Дранко. Чи не диво!.. То зовсім не коні, а щось ніби теля жене...
Кукса (дивиться). Щось свиню жене, мабуть, у базар!.. (Постеріг Дранка). А чого то ви зоп'ялись на ти-на, як та проява?
Дранко. А ви чого там маячите, як пугало?
Кукса. Та сказали діти, що десь пожежаї
Дранко. То ви вилізьте на хату, відтіля видніш буде.
Кукса. А хоч би й на димар виліз, вам що до того?
Дранко. Вилізьте, вилізьте, та візьміть ще й клепало в руки... Скликайте людей на ґвалт!
Кукса. А ви візьміть віху та махайте!
Дранко. Не лізьте осою в вічі!
Кукса. Не чіпайте мене!
Дранко. Який чорт вас зачіпає?
Кукса. Отой, що балака!
Дранко. Ви хоч би лисину прикрили: блищить на сонці, як бляха у соцького!..
Кукса. А ви б розчесали свою куштрю, а то горобці подумають, що куделиця, і обсмикають на гнізда!
Василь (з двору). Хазяїн! Якийсь чужосторонній чоловік іде до вас.
Дранко (скочив з тину).

читати