Завантажити

***
Оскільки я вже тут
і стара швейна машинка
зшила мені тих, кого я люблю
не варто кидатися у всі кути –
тут ліжко тут рів

тут чоловік
а тут о тут
зернятко дочки
яке так і не дісталося ґрунту

а тут пральна машина
звідки всі виходять білосніжними –
чисті білі лілеї які єдині тільки
й світяться щоночі

***
Сестрички повилізали з тріщин
Тілі-тілі-теста

Взяли
із собою подушки
І ковдри взяли з собою
Щоб не мерзнути на чужому плечі
якщо їм відмовлять у ночівлі

І ковдри ті справні
овечі ворсини щільні
не пропускають до тіла сліз
Але в яку шкуру влізла
така й приросла.
Ла-ла-ла.

***

– Як твої близькі,
як твої рідні?

– Всі сидять
на своїх стільчиках.
Інколи згадують про вас.
Дякую, дякую,
все гаразд.

Він чекав
на тебе жовтороту
з фіолетовим волоссям
так ніжно так довго
що це нічого,
якщо він зараз
просто виникне
із-за рогу?

Він приїхав до тебе
бозна-звідки
на якусь годину.
Але тіткою, самоїдкою,
от якою ти стала, дитино.

***
Із чорного квадрату
Вибігає трикутна собачка
З бузковим язиком
З бубном тузовим у шлунку –

І хай там все
синім вогнем горить
собачка біжить, біжить

***

За деякі вірші
соромно

бо вони не могли
написатися в теплій кімнаті
з людьми яких любиш і які всі
на місці як у кукурудзяному качані

У квартирі дитяче дихання
складене так рівно
як книжки на полиці.

А на вулиці ніч
відлига і прямий електричний стовп
зі смужкою оголошення на рукаві
«Не будь мені ворогом милий».


ПІДЛІТОК
Можу бути потворною Можу гарною
Можу пластмасовими квіткою Можу ганчір’яною лялькою

Можу бігти в найближчі бакалію за цигарками
Можу опускати погляд низько, до кісток у землі
Можу тебе смішити своєю юністю

Кутасті коліна натикаються на ненависть речей
я їх можу розбити розколоти розвінчати від первісної форми
але я люблю тебе й не люблю цього світу і це мені воздасться

Механічно без всякого бунту без всякої любові
вмикається пральна машина праска радіоприймач
голоси гостей як прапорці ворожих держав на столі що робити

із пилюкою з любов’ю з розпукою з кавоваркою і овочерізкою.
що робити з тобою і що з собою і що з ганчір’яною лялькою
може розсипати льняне волосся і хай мене шукають кілька десятків років

І хай не знайдуть бо я можу бути а можу не бути

**
Загублено місто
під номерним знаком 22 785 69874.
кімнати в гуртожитку на заньковецькій
порожні не враховуючи дітей і собак
будинок із молочного шоколаду
на стрільничній розімлів
у руках

Немає, немає домівки із дзвіночком на шиї
з теплим вим’ям яка тебе напоїть
вигоїть від хвороб немає немає домівки
яка не може напастися соковитою травою
перед твоїм вікном

Але дихай вільніше діти виросли
правниками і страховими агентами
а повітря що витекло з мережі
вистачить до осені це вже
ти знаєш напевно

Тільки от тополиний листок
у паспорті вже давно слід поміняти
на осиковий

***
із сьомого поверху видно

як на ніжці мухомора
тримається крамниця літнього одягу
як чорним жуком дзижчить страховий агент
як швидка застрягла на вказівному пальці

землю відроджують розпад гній тепло
хоч у декого від цього і зриває дах

і у венах кров згортається
в червоні пластилінові кульки
коли бачиш які вони
там внизу маленькі
для життя

читати