
Електронна бібліотека/Проза
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
- знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
- МуміїАнатолій Дністровий
- Поет. 2025Ігор Павлюк
- СучаснеІгор Павлюк
- Подорож до горизонтуІгор Павлюк
- НесосвітеннеІгор Павлюк
- Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
- СИРЕНАЮрій Гундарєв
- ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
- Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
- не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
- активно і безперервно...Анатолій Дністровий
- ми тут навічно...Анатолій Дністровий
- РозлукаАнатолій Дністровий
- що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
- Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
- КротовичВіктор Палинський
- Львівський трамвайЮрій Гундарєв
- Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
- МістоЮрій Гундарєв
- Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
перебила бабу, задыхаясь от волнения, Марианна.
— Он, он самый!
Марианна, как подстреленная птица, опустила руки; пистолет выскользнул и упал на землю; Андрей окаменел... Вдруг сверкнула ослепительная молния и страшный, сухой удар грома потряс корчму и оглушил всех...
Оцепенение, впрочем, длилось недолго.
Андрей прервал его первый:
— Эту ведьму, во всяком случае, нужно допытать хорошенько; словам ее веры давать нельзя... она, шельма, умеет прикидываться и способна на всякие чертовские штуки! Слушай, — пристукнул он грозно ногой валявшейся у ног старухе. — Если ты мне не откроешь места, где прячется этот шляхтич, если не укажешь тропы, где искать его, то я тебя познакомлю с такими муками, с таким "катуваньем", каких вряд ли и в пекле найдешь! Встань, — толкнул он ее под бок сапогом, — и отвечай на все мои вопросы, да только говори правду! Пане "джуро"! — обратился он к Марианне. — Принеси-ка на всякий случай блестящих угольков, да оставь свой кинжал. Джура исполнил просьбу своего товарища.
Сверканье молний между тем усиливалось и раскаты грома с резкими, ошеломляющими ударами учащались. Баба завыла и распростерлась на полу.
— Не вой! — крикнул Андрей. — А говори, куда ездит этот ряженый шляхтич?
— Не знаю... ой, не знаю! Чтоб мои дети и внуки...
— Цыть! У тебя — карги и детей "чортма"! А вот уж это ты знать должна, — часто ли он к тебе ездит?
— Прежде редко... Был... давно., а потом чаще стал... недели две тому назад...
— Как раз в то время, когда выехал Мазепа из Гадяча, — вставила нервно Марианна.
— Ну, а отсюда отправлялся надолго?
— На другой день возвращался к вечеру, либо на третий день рано.
— Ага! Стало быть, он ездил почти двое суток... одни туда, одни назад... значит, миль за пять отсюда.
— Если там не сидит долго, — поправил джура.
— Верно. Значит, миль от трех до пяти. Но ты, ведьма, скажи, куда он именно ездит? Не знаешь? Ведь ты с ним, подлая, в стачке?.. Ну, где он?
— Не знаю, ой, не знаю... Пропади я пропадом.
— И пропадешь, — подтвердил хладнокровно Андрей. — А ну-ка, джуро, — пригласил он Марианну. — Всыпь ей этого червонного золота за пазуху.
Марианна поднесла к лицу старухи раскаленные угольки в миске.
— Ой, "рятуйте"! — завопила та и повалилась в ноги, корчась и судорожно ударяя себя в грудь кулаками. — На Бога не знаю, на всех святых не знаю! Видела только, что он в ту сторону ездит, на "пивничь!"
— Пожалуй, что и не знает, — шепнула Марианна.
— А что же он все на одном коне ездит, или переменяет, или пешком отсюда ходит? — выпытывал все у старухи Андрей, подчеркивая каждую фразу и тряся ее за подбородок рукой.
— Меняет коня! — выкрикивала по слогам баба.
— А вот мы это проверим сейчас... Вот "лихтар" стоит; зажги его! — указал он Марианне на стоявший на столе фонарь.
В комнате было совершенно темно, мигали только окна зловещим огнем, словно у мертвеца открывались глаза, да дождь с возрастающим шумом и звяком бил в пузыри и уцелевшие стекла.
Марианна зажгла с трудом фонарь, выдув сначала из углей и пакли огонь, и вышла с ним в сени; а Андрей запер старуху в комнате и отправился вслед за Марианной.
Защелкнув на засов выходную дверь, они под проливным дождем перебежали двор и остановились под навесом. Кони их стояли, привязанные к яслям, а за ними в углу действительно находился и гнедой "румак" Тамары, только без седла. Андрей осмотрел все закоулки под навесом — седла не было. Очевидно, что Тамара не взял бы, идя пешком, с собой седла, а оседлал им, конечно, другого коня. Марианна нашла и следы, где стоял и другой конь, и даже куда он вышел, — в противоположную сторону от входа в навес, по направлению к лесу. Бросились наши путники с фонарем по этим следам и заметили, что они за навесом были оттиснуты глубже; по всей вероятности здесь Тамара вскочил уже на коня и усилил своей тяжестью оттиск. Следы довели Андрея и Марианну почти до опушки леса, обозначив ясно направление пути; но ливень смывал их и заливал целыми озерами. Дальнейшие поиски были невозможны; как они ни защищали фонарь, а дождь и порывы ветра его погасили и они, промоченные вконец, должны были возвратиться в корчму. Много труда стоило раздуть снова фонарь, но когда осветил он эту ободранную корчму и "кимнати", то, к величайшему изумлению наших путников, ведьмы-старухи уже не было ни в корчме, ни в "кимнате", ни в сенях: она как-то сумела отбросить крючок, запиравший двери снаружи, и выйти в сени. Но здесь наружная и единственная дверь до прихода их была запертой; разве в темноте эта ведьма как-либо проскользнула. Осмотрели тщательно сени и заметили, что за высоким "дымарем" был ход на чердак.
Андрей первый взлез по нем и хотел было остановить Марианну, но та была уже возле него. j
— Здесь-то я и нужна, — сказала она тихо, — ведь может быть и засада? •
С фонарем в одной руке и с
Останні події
- 15.05.2025|10:47Літературний конкурс малої прози імені Івана Чендея оголосив довгі списки 2025 року
- 14.05.2025|19:0212-й Чілдрен Кінофест оголосив програму
- 14.05.2025|10:35Аудіовистава «Повернення» — новий проєкт театру Франца Кафки про пам’ять і дружбу
- 14.05.2025|10:29У Лондоні презентували проєкт української військової поезії «Збиті рими»
- 14.05.2025|10:05Оливки у борщі, риба зі щавлем та водка на бузку: у Луцьку обговорювали і куштували їжу часів Гетьманщини
- 14.05.2025|09:57«Основи» видають першу повну збірку фотографій з однойменної мистецької серії Саші Курмаза
- 09.05.2025|12:40У Києві презентують поетичну збірку Сергія «Колоса» Мартинюка «Політика памʼяті»
- 09.05.2025|12:34Вірші Грицька Чубая у виконанні акторів Львівського театру імені Франца Кафки
- 07.05.2025|11:45Meridian Czernowitz видає першу поетичну книжку Юлії Паєвської (Тайри) – «Наживо»
- 07.05.2025|11:42Місця та біографії, які руйнує Росія. У Києві презентують книжку «Контурні карти пам’яті»