Електронна бібліотека/Проза

Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Архіваріус (новела)Віктор Палинський
АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
МуміїАнатолій Дністровий
Поет. 2025Ігор Павлюк
СучаснеІгор Павлюк
Подорож до горизонтуІгор Павлюк
НесосвітеннеІгор Павлюк
Нічна рибалка на СтіксіІгор Павлюк
СИРЕНАЮрій Гундарєв
ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕЮрій Гундарєв
Я, МАМА І ВІЙНАЮрій Гундарєв
не знаю чи здатний назвати речі які бачу...Анатолій Дністровий
активно і безперервно...Анатолій Дністровий
ми тут навічно...Анатолій Дністровий
РозлукаАнатолій Дністровий
що взяти з собою в останню зимову мандрівку...Анатолій Дністровий
Минала зима. Вона причинила вікно...Сергій Жадан
КротовичВіктор Палинський
Львівський трамвайЮрій Гундарєв
Микола ГлущенкоЮрій Гундарєв
МістоЮрій Гундарєв
Пісня пілігримаАнатолій Дністровий
Завантажити

перебила бабу, задыхаясь от волнения, Марианна.
— Он, он самый!
Марианна, как подстреленная птица, опустила руки; пистолет выскользнул и упал на землю; Андрей окаменел... Вдруг сверкнула ослепительная молния и страшный, сухой удар грома потряс корчму и оглушил всех...
Оцепенение, впрочем, длилось недолго.
Андрей прервал его первый:
— Эту ведьму, во всяком случае, нужно допытать хорошенько; словам ее веры давать нельзя... она, шельма, умеет прикидываться и способна на всякие чертовские штуки! Слушай, — пристукнул он грозно ногой валявшейся у ног старухе. — Если ты мне не откроешь места, где прячется этот шляхтич, если не укажешь тропы, где искать его, то я тебя познакомлю с такими муками, с таким "катуваньем", каких вряд ли и в пекле найдешь! Встань, — толкнул он ее под бок сапогом, — и отвечай на все мои вопросы, да только говори правду! Пане "джуро"! — обратился он к Марианне. — Принеси-ка на всякий случай блестящих угольков, да оставь свой кинжал. Джура исполнил просьбу своего товарища.
Сверканье молний между тем усиливалось и раскаты грома с резкими, ошеломляющими ударами учащались. Баба завыла и распростерлась на полу.
— Не вой! — крикнул Андрей. — А говори, куда ездит этот ряженый шляхтич?
— Не знаю... ой, не знаю! Чтоб мои дети и внуки...
— Цыть! У тебя — карги и детей "чортма"! А вот уж это ты знать должна, — часто ли он к тебе ездит?
— Прежде редко... Был... давно., а потом чаще стал... недели две тому назад...
— Как раз в то время, когда выехал Мазепа из Гадяча, — вставила нервно Марианна.
— Ну, а отсюда отправлялся надолго?
— На другой день возвращался к вечеру, либо на третий день рано.
— Ага! Стало быть, он ездил почти двое суток... одни туда, одни назад... значит, миль за пять отсюда.
— Если там не сидит долго, — поправил джура.
— Верно. Значит, миль от трех до пяти. Но ты, ведьма, скажи, куда он именно ездит? Не знаешь? Ведь ты с ним, подлая, в стачке?.. Ну, где он?
— Не знаю, ой, не знаю... Пропади я пропадом.
— И пропадешь, — подтвердил хладнокровно Андрей. — А ну-ка, джуро, — пригласил он Марианну. — Всыпь ей этого червонного золота за пазуху.
Марианна поднесла к лицу старухи раскаленные угольки в миске.
— Ой, "рятуйте"! — завопила та и повалилась в ноги, корчась и судорожно ударяя себя в грудь кулаками. — На Бога не знаю, на всех святых не знаю! Видела только, что он в ту сторону ездит, на "пивничь!"
— Пожалуй, что и не знает, — шепнула Марианна.
— А что же он все на одном коне ездит, или переменяет, или пешком отсюда ходит? — выпытывал все у старухи Андрей, подчеркивая каждую фразу и тряся ее за подбородок рукой.
— Меняет коня! — выкрикивала по слогам баба.
— А вот мы это проверим сейчас... Вот "лихтар" стоит; зажги его! — указал он Марианне на стоявший на столе фонарь.
В комнате было совершенно темно, мигали только окна зловещим огнем, словно у мертвеца открывались глаза, да дождь с возрастающим шумом и звяком бил в пузыри и уцелевшие стекла.
Марианна зажгла с трудом фонарь, выдув сначала из углей и пакли огонь, и вышла с ним в сени; а Андрей запер старуху в комнате и отправился вслед за Марианной.
Защелкнув на засов выходную дверь, они под проливным дождем перебежали двор и остановились под навесом. Кони их стояли, привязанные к яслям, а за ними в углу действительно находился и гнедой "румак" Тамары, только без седла. Андрей осмотрел все закоулки под навесом — седла не было. Очевидно, что Тамара не взял бы, идя пешком, с собой седла, а оседлал им, конечно, другого коня. Марианна нашла и следы, где стоял и другой конь, и даже куда он вышел, — в противоположную сторону от входа в навес, по направлению к лесу. Бросились наши путники с фонарем по этим следам и заметили, что они за навесом были оттиснуты глубже; по всей вероятности здесь Тамара вскочил уже на коня и усилил своей тяжестью оттиск. Следы довели Андрея и Марианну почти до опушки леса, обозначив ясно направление пути; но ливень смывал их и заливал целыми озерами. Дальнейшие поиски были невозможны; как они ни защищали фонарь, а дождь и порывы ветра его погасили и они, промоченные вконец, должны были возвратиться в корчму. Много труда стоило раздуть снова фонарь, но когда осветил он эту ободранную корчму и "кимнати", то, к величайшему изумлению наших путников, ведьмы-старухи уже не было ни в корчме, ни в "кимнате", ни в сенях: она как-то сумела отбросить крючок, запиравший двери снаружи, и выйти в сени. Но здесь наружная и единственная дверь до прихода их была запертой; разве в темноте эта ведьма как-либо проскользнула. Осмотрели тщательно сени и заметили, что за высоким "дымарем" был ход на чердак.
Андрей первый взлез по нем и хотел было остановить Марианну, но та была уже возле него. j
— Здесь-то я и нужна, — сказала она тихо, — ведь может быть и засада? •
С фонарем в одной руке и с

Останні події

15.05.2025|10:47
Літературний конкурс малої прози імені Івана Чендея оголосив довгі списки 2025 року
14.05.2025|19:02
12-й Чілдрен Кінофест оголосив програму
14.05.2025|10:35
Аудіовистава «Повернення» — новий проєкт театру Франца Кафки про пам’ять і дружбу
14.05.2025|10:29
У Лондоні презентували проєкт української військової поезії «Збиті рими»
14.05.2025|10:05
Оливки у борщі, риба зі щавлем та водка на бузку: у Луцьку обговорювали і куштували їжу часів Гетьманщини
14.05.2025|09:57
«Основи» видають першу повну збірку фотографій з однойменної мистецької серії Саші Курмаза
09.05.2025|12:40
У Києві презентують поетичну збірку Сергія «Колоса» Мартинюка «Політика памʼяті»
09.05.2025|12:34
Вірші Грицька Чубая у виконанні акторів Львівського театру імені Франца Кафки
07.05.2025|11:45
Meridian Czernowitz видає першу поетичну книжку Юлії Паєвської (Тайри) – «Наживо»
07.05.2025|11:42
Місця та біографії, які руйнує Росія. У Києві презентують книжку «Контурні карти пам’яті»


Партнери