
Електронна бібліотека/Поезія
- Люди самотні, - говорить, - це ж було помітно відразу...Сергій Жадан
- Маламбо (уривок)Тадеуш Слободзянек
- ВіршіЄвгеній Юхниця
- Усе можливе – можливо… (новела)Віктор Палинський
- Це ось наше місто – стоїть на сході країни...Сергій Жадан
- Ось і тобі, Магдалино, різдвяної ночі...Сергій Жадан
- Заскочені поміж деревОлександр Кириченко
- ЛюдословиМикола Істин
- Паралельні космосиМикола Істин
- ВсесвітиМикола Істин
- …і паморозь за фрескою застудиСергій Жадан
- Коли в білій палаті клініки Шаріте...Бертольд Брехт
- Був мені голос...Сергій Жадан
- Але ж ти ніколи не напишеш про те...Сергій Жадан
- Ось і добра нагода подякувати за можливість...Сергій Жадан
- Номер 13Ольга Полевіна
- Що ж, залишмо на час...Сергій Жадан
- Приїхавши до чужого міста на початку літа...Сергій Жадан
- Дядь Саша працював на Фрунзе в кабаку...Сергій Жадан
- ВіршіНая Задніпрянська
- Так раптово відцвіла любов…Василь Кузан
- Чужі гріхи (уривок з роману)Таня П’янкова
- "Тиха країна по Великодню..."Сергій Жадан
- "Дан. Варвара і варвари" (уривок із роману)Олена Чернінька
- "...Зовсім розстроївся дорогою наш оркестр"Сергій Жадан
- Між Небом і ЗемлеюВалентина Семеняк
- ВіршіХристо Черняев
- Лопушане поле (УРИВОК)Катажина Ририх
- ШЛЮБНА НІЧОлександр Астаф´єв
- «Dolce Vita» (уривок)Марія Микицей
- Гора вин (новела)Віктор Палинський
- Нарцисизм і стражданняСтепан Процюк
- Наодинці з порожнечеюСтепан Процюк
Був березняк — стрункі берези
Черкали темінь хмар важку.
А восени дерева–Крези
Жбурляли золото в ріку.
Тут здавна птахи яйця клали,
І як у горах повелось,
Сюди заходили марали,
А часом — обважнілий лось.
Дерев не повалили люди —
Стоять берези ще живі.
Та поруч виросли споруди —
Нові будинки житлові.
Вода холодна і гаряча.
На кухні — холодильник, газ.
У господинь привітна вдача —
За стіл припрошують ураз.
Напевне, добрий в них прибуток
Злиденності нема й ознак…
Чому ж мене поймає смуток,
Коли заходжу в березняк?
Де пролітала тінь від хмарки
У річковій голубизні,
З’явився сморід кочегарки,
А поруч — ями вигрібні.
Обходять березняк марали,
Тікають птахи за ріку —
Бо засмітили й обікрали
Життя в гірськім березняку.
А ще мене хвилює, мабуть,
Оця загадка непроста:
Що поселян веде і вабить —
Яка в них віра і мета?
Мо’, в світі їхньому верховне —
Лиш зручність, вигода оця,
А що в людині є духовне —
Про це ні гадки, ні слівця?
Ті бездуховні захаращі
Уже не розмете аврал…
Якщо це так. нехай би краще
Тут панував гірський марал.
17.ХІ.86, Сибір
Останні події
- 15.01.2021|10:06В Україні стартував прийом робіт на Міжнародну премію імені Івана Франка
- 14.01.2021|10:1510 запитань і відповідей про книгу “Зеленський без гриму”
- 12.01.2021|18:59Визначено лауреатів премії імені Максима Рильського за 2020 рік
- 11.01.2021|10:54Олександр Гаврош: «Донедавна у шкільній програмі не було жодного закарпатця»
- 10.01.2021|12:00Наталія Дев´ятко: "Я сприймаю твори як ткане полотно зі складним візерунком"
- 05.01.2021|16:07Оголошено короткі списки «Книжки року ‘2020»
- 04.01.2021|09:53Український письменник здобув престижну білоруську відзнаку
- 03.01.2021|21:31За 2020 рік відвідуваність української Вікіпедії зросла на 21 %
- 03.01.2021|21:29Наслухаю «Дзвін» (2020, № 8)
- 28.12.2020|18:49Оприлюднено короткі списки «ЛітАкценту року – 2020»
