Електронна бібліотека/Поезія

Люди самотні, - говорить, - це ж було помітно відразу...Сергій Жадан
Маламбо (уривок)Тадеуш Слободзянек
ВіршіЄвгеній Юхниця
Усе можливе – можливо… (новела)Віктор Палинський
Це ось наше місто – стоїть на сході країни...Сергій Жадан
Ось і тобі, Магдалино, різдвяної ночі...Сергій Жадан
Заскочені поміж деревОлександр Кириченко
ЛюдословиМикола Істин
Паралельні космосиМикола Істин
ВсесвітиМикола Істин
…і паморозь за фрескою застудиСергій Жадан
Коли в білій палаті клініки Шаріте...Бертольд Брехт
Був мені голос...Сергій Жадан
Але ж ти ніколи не напишеш про те...Сергій Жадан
Ось і добра нагода подякувати за можливість...Сергій Жадан
Номер 13Ольга Полевіна
Що ж, залишмо на час...Сергій Жадан
Приїхавши до чужого міста на початку літа...Сергій Жадан
Дядь Саша працював на Фрунзе в кабаку...Сергій Жадан
ВіршіНая Задніпрянська
Так раптово відцвіла любов…Василь Кузан
Чужі гріхи (уривок з роману)Таня П’янкова
"Тиха країна по Великодню..."Сергій Жадан
"Дан. Варвара і варвари" (уривок із роману)Олена Чернінька
"...Зовсім розстроївся дорогою наш оркестр"Сергій Жадан
Між Небом і ЗемлеюВалентина Семеняк
ВіршіХристо Черняев
Лопушане поле (УРИВОК)Катажина Ририх
ШЛЮБНА НІЧОлександр Астаф´єв
«Dolce Vita» (уривок)Марія Микицей
Гора вин (новела)Віктор Палинський
Нарцисизм і стражданняСтепан Процюк
Наодинці з порожнечеюСтепан Процюк
Завантажити

То ніч над нами чи істота чорна?
На це ніхто б відповісти не зміг.
І крутиться Земля, неначе жорна,
І зорі перемелює на сніг.

А десь хмільні й розморені, як завжди,
Майбутнє нам віщують в напівсні.
Ті блюдце крутять пальцями,
ті з “Правди”
Вичитують пророцтва голосні.

Я ваші мудрі хати обминаю
Та книги, що затерті до дірок,
Мені навіщо? Я віддавна знаю
Дорогу, котру витоптав пророк.

Він до лісництва ходить через луки,
Щоб коням на ніч кинути сінця.
Йому лошиця нюха чорні руки,
І грають жаром очі жеребця.

А він покличе голосом пропитим —
І, мов з-під снігу, з’явиться лоша.
Кобила вдарить кованим копитом —
Дитину годувати поспіша.

І хоч постава у старого п’яна,
Тверезо мовить коням чи мені:
— Попалять нафту — вернеться пошана
До вас, мої гніді та вороні.

Рости, мале! Зроблю тобі підкови
І шаблю для онука нагострю.
Ти, коню, ще послужиш козакові,
Іще зустрінеш у степу зорю…

У стайні запах кізяка та поту,
А в сіні дихає привільний степ.
І відчуття таке, немов достоту
Я повернувся у далекий неп.

Мете хурделиця — мов у долоні
Хтось кида перемелених зірок.
Я знаю: буде так. як хочуть коні,
Як нам п’яненький віщував пророк.

24.I.74


- фільми в кінотеатрах України

Партнери