Електронна бібліотека/Поезія

Люди самотні, - говорить, - це ж було помітно відразу...Сергій Жадан
Маламбо (уривок)Тадеуш Слободзянек
ВіршіЄвгеній Юхниця
Усе можливе – можливо… (новела)Віктор Палинський
Це ось наше місто – стоїть на сході країни...Сергій Жадан
Ось і тобі, Магдалино, різдвяної ночі...Сергій Жадан
Заскочені поміж деревОлександр Кириченко
ЛюдословиМикола Істин
Паралельні космосиМикола Істин
ВсесвітиМикола Істин
…і паморозь за фрескою застудиСергій Жадан
Коли в білій палаті клініки Шаріте...Бертольд Брехт
Був мені голос...Сергій Жадан
Але ж ти ніколи не напишеш про те...Сергій Жадан
Ось і добра нагода подякувати за можливість...Сергій Жадан
Номер 13Ольга Полевіна
Що ж, залишмо на час...Сергій Жадан
Приїхавши до чужого міста на початку літа...Сергій Жадан
Дядь Саша працював на Фрунзе в кабаку...Сергій Жадан
ВіршіНая Задніпрянська
Так раптово відцвіла любов…Василь Кузан
Чужі гріхи (уривок з роману)Таня П’янкова
"Тиха країна по Великодню..."Сергій Жадан
"Дан. Варвара і варвари" (уривок із роману)Олена Чернінька
"...Зовсім розстроївся дорогою наш оркестр"Сергій Жадан
Між Небом і ЗемлеюВалентина Семеняк
ВіршіХристо Черняев
Лопушане поле (УРИВОК)Катажина Ририх
ШЛЮБНА НІЧОлександр Астаф´єв
«Dolce Vita» (уривок)Марія Микицей
Гора вин (новела)Віктор Палинський
Нарцисизм і стражданняСтепан Процюк
Наодинці з порожнечеюСтепан Процюк
Завантажити

Я через гору йшов. І на горі,
Що пойнята бузковою імлою, —
Отам, де скелі кришаться старі,
Негадано зустрівся з ковилою.

Було це так далеко від степів
Причорноморських — десь біля Китаю.
Але здалось: на жайворонка спів
Я через рідні ниви завертаю.

А він дрижить під хмарою — мала
Іскринка пісні,— так дрижить, тріпоче,
Немов тягар невільницького зла
Своїми крильцями розбити хоче.

Відоме зло. Давно відоме зло:
Колючий дріт життя навпіл розкраяв.
Це, братку, з нами споконвік було:
Не вперше нам тужить за рідним краєм.

Уже й не віриться, що є земля,
Де сім тисячоліть квітує жито;
Де Борисфен–Славута повз поля
Несе човни терпляче й сумовито.

Де хижі зайди стріли і мечі
Тупили об кістки мого народу.
Але живуть на світі орачі —
І жайворонок їм складає оду…

Тим часом на траву лягла роса.
Внизу Катунь у пелюшках із піни.
Тут є життя. І є своя краса.
Але ні жайвора, ні України.

6.ХІІ.86, Сибір


- фільми в кінотеатрах України

Партнери