Завантажити

Б. Якубському

В столицi свiтовiй, на торжищi iдей,
В музеях, портиках i в затiнку алей
Олександрiйських муз нащадки i послiдки,
Вони роїлися, поети i пiїтки,
Ловили темний крок лiтературних мод,
Сплiтали для владик вiнки нiкчемних од
I сперечалися — мирились i змагались.
I був один куток, де їх невтомний галас
Безсило замовкав: самотнiй кабiнет,
Де мудрий Арiстарх, фiлолог i естет,
Для нових поколiнь, на глум зухвалiй модi,
Заглиблювався в текст Гомерових рапсодiй.

читати