
Електронна бібліотека/Публіцистика
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
- знає мене як облупленого...Анатолій Дністровий
Національний гірничий університет із зразковими показниками своєї роботи.
НГУ – теоретично і практично допомагає розвитку промисловості й економіки країни. Держава, здається, не хоче помічати, що стає все більше і більше молодих перспективних вчених, які, відмовляючись працювати за низьку зарплатню, вимушені займатися іншою сферою діяльності. А це означає, що всього через кілька років вже не буде кому проводити наукові дослідження, впроваджувати нову техніку й готувати фахівців. З погляду на це ректором гірничого прийнято рішення, яке для розвитку науки має велике значення.
З ініціативи Геннадія Півняка у вузі впроваджено програму підтримки молодих вчених «Нам – 30»! У ній беруть участь понад 80 дослідників віком до 30 років, які ведуть поглиблену підготовку з фундаментальних дисциплін. Вони забезпечені сучасним обладнанням, вивчають іноземні мови, беруть участь у найрізноманітніших міжнародних конкурсах. Молоді вчені, які працюють на інноваційні проекти, залежать не тільки від державного фінансування, а й самі здобувають міжнародні гранти. Університет їм в цьому активно сприяє.
Отже, якщо науковцям дати все необхідне для їх розвитку, вони повернуть сторицею. НГУ показує такий приклад, але якщо його не будуть наслідувати в інших вузах, а держава не підвищить зарплатню науковим працівникам, робота над дослідженнями може значно послабитись. У гірничому створено усі умови, щоб цього не трапилося. А сам академік НАН України Геннадій Півняк намагається впровадити таку політику підтримки молодих вчених і за межами вузу.
З керівником Відділення фізико-технічних проблем енергетики НАН України, академіком Борисом Стогнієм його об’єднують спільні позиції. Їх плідна співпраця триває не один рік, а про її результати я дізналася від Бориса Сергійовича:
"Відділення, яке я очолюю, охоплює роботу всіх напрямів енергетики. Для України ця сфера – першочергова. Гірничий університет втілює в життя важливі дослідження з проблем вугільної енергетики та потужних електромеханічних систем. Окрім того, дякуючи ректорові НГУ, напрям екологічно чистої енергетики стає більш доступним, його розвиток зараз набирає швидких обертів. Галузева наука має низку ще не розв’язаних питань. Особлива турбота про потенціал НАН України, який зростає і дякуючи Національному гірничому університету. На його базі створено спільний Інститут гірничої та металургійної електроенергетики, який очолює академік Геннадій Півняк. Інститут поєднує академічну і освітянську науку. Саме тут працюють над важливими питаннями сучасної енергетики і проводяться поглиблені наукові розробки.
Внесок гірничого в розвиток освіти і науки України – безцінний. Але не знаю, чи досягли б ми такого успіху, якби не вміння його керівника втілювати ідеї у життя. Він має надзвичайний талант організатора, знаходить спільну мову з кожним. Студенти з глибокою повагою та шаною ставляться до свого ректора. Мені здається, що молодь набагато чутливіше, ніж люди старші за віком, сприймає настрій душі. Геннадій Григорович відразу викликає довіру, а це велика рідкість. Його цілеспрямованість у роботі й досконале її виконання дають важливі результати для України".
Сьогодні Національний гірничий університет має потужний науковий потенціал. Наукові роботи, що проводяться в ньому, передують майбутньому. Швидко розвивається структура вузу, і складається враження, що тут можуть вирішити найскладніше завдання, пов’язане з освітою та наукою, промисловістю та економікою.
Цей Дім має серце, яке дуже болить, коли в країні відбуваються негаразди, і дає зрозуміти, як діяти – енергійно, розумно, змістовно. Ця майже 110-річна будівля має особливий магнетизм. У чому він?
Напевне, у самій історії університету. Незабаром після його заснування (1899 р.), тоді заклад йменувався Катеринославським гірничим училищем, під землею було прокладено штольню, яка й до сьогодні поєднує центральний корпус із Свято-Преображенським кафедральним собором, розташованим неподалік. Цією дорогою духовенство приходило в університет, щоб у тиші й священному спокої промовити молитву до Бога. Чому саме в гірничому? Існує безліч гіпотез. Більше сторіччя минуло з того часу, у радянський час перехід довелося закласти, але благодатна сила молитви й сьогодні відчувається у Домі. Університет зберіг у своїй душі первозданну чистоту, яку намагається відродити в усьому.
Нещодавно у Домі було відновлено давню традицію – проведення Випускного балу. Незважаючи на те, що останній бал проходив ще на початку XX століття, в ньому відчувається чарівність і неповторність. Це визначна подія як у вузівському, так і в культурному житті міста. Дивовижну атмосферу створюють самі вихованці гірничого. Присутні потрапляють на справжній бал, про який писали класики. Вальс, полонез, менует, мазурка зачаровують плавністю й красою рухів. У просторому вестибюлі з високими білосніжними колонами, все потопає у світлі кришталевих люстр. Симфонічний оркестр Дніпропетровського академічного театру опери та балету своєю
Останні події
- 01.07.2025|21:38Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
- 01.07.2025|18:02Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
- 01.07.2025|08:53"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
- 01.07.2025|08:37«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
- 01.07.2025|08:14Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
- 01.07.2025|06:34ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року
- 01.07.2025|06:27Українська письменниця Євгенія Кузнєцова у лонглисті престижної премії Angelus
- 29.06.2025|13:28ВСЛ оголосило передзамовлення на книжку Юлії Чернінької "Бестселер у борг"
- 26.06.2025|19:06Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
- 26.06.2025|14:27Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва