Завантажити

запалюється у помешканні ЛЯЛІ ГРУШІ. ОТАК миттю хапається за линву, спускається униз і біжить спиняти ошалілу групу людей. ДМИТРО підводиться і стоїть на підвіконні. ОТАК переступає через ДЯДЮ ВАНЮ, відкидає ГРІШУ, відштовхує БЕЗМИЛЬСЬКУ і замахується на МІЛІЦІОНЕРА.

ДМИТРО (голосно і рішуче): — Не займайте цієї жінки! Відпустіть її! Інакше я плигну вниз!

МІЛІЦІОНЕР, користаючись замішанням, яке викликав оклик ДМИТРА, скрутив ОТАКОВІ руки. У цю мить вбігає ДІАНА з мокрим рушником на голові.

ДІАНА: — Діма, не нада!.. Не плигай!.. Ти чого туди заліз?!.. Господін міліціонєр, спасіть його! Умоляю!.. Це в мене єдиний рибьонок!
ГРІША: — Діма, злазь! Я кому кажу!
ДМИТРО: — Спершу відпустіть Лялю! Пане сержанте, я можу засвідчити, що ця людина нічого не вкрала!
МІЛІЦІОНЕР: — А ти спускайсь сюда, тут і поговорим!
ДМИТРО: — Ні. Я кинусь униз головою, якщо ви негайно не відпустите Лялю Грушу!.. Це найкраща і найдорожча мені людина! І вона не проститутка, вона вчила мене лишень української рідної мови! Вона не винна!
1-а БАБА: — Можна подумать! Прямо тобі непорочна!
2-а БАБА: — Непорочні у нас або в пробірках, або у божому писанію!
БЕЗМИЛЬСЬКА: — Не слухайте його, товаріш сєржант! Це ця дєвка парня ізвратіла!
ДМИТРО (загрозиво і твердо): — Я рахую до трьох!

Заносить одну ногу над карнизом, відпускає від стіни руки, готуючись плигнути.

ДІАНА: — Ой, Діма! Умоляю, прошу! Отямся! Я твоя мати! Невжелі ти із-за цієї ... персони готовий вкоротить собі віку?!
ДМИТРО: — А може я саме заради цієї персони і був приведений тобою на світ!.. Раз!!!
ДІАНА (падає на коліна): — Синачка, рідненький! Мій маленький мальчик! Я ж согласна на все! Тільки не плигай, харашо!
ГРІША (ДІАНІ): — Шо ти таке, дурна бабо, говориш?.. Дмитре, перестань влаштовувати етот цирк!
ДМИТРО: — Я нічого не влаштовую! Цирк влаштували ви!.. Два!!!

ДІАНА кидається до БЕЗМИЛЬСЬКОЇ, БАБЦІ і ГРІШІ і відбирає у них ЛЯЛЮ, хапаючи міцно за руку.

ГРІША: — Тепер ти довольний!..
МІЛІЦІОНЕР: — Давай злазь і не розвлікай нас! Скоро ніч!
ДЯДЯ ВАНЯ: — О-ох!
МІЛІЦІОНЕР: — Бачиш, тут чєловєк кончається, а ти в ігрушки граєсся!

МІЛІЦІОНЕР згадав, що у нього є рація, і заходився у неї викликати “невідкладну допомогу”.

МІЛІЦІОНЕР (у рацію): — Фас! Фас!.. Прийом!.. Я Профіль! Слишите?! Профіль я! Скорую мені!.. Та не мені!.. Пострадавшому!..
ДМИТРО (чітко і голосно): — Я спущусь тоді, коли Ляля Груша буде у безпеці.
МІЛІЦІОНЕР: — Шо ето значить?!
ДМИТРО: — Це означає, що поки дядя Ваня живий, я мушу одержати у нього підписане і завірене присутніми свідками підтвердження Ляліної невинності. А тоді Ляля піде туди, куди їй заманеться!
ДІАНА (до МІЛІЦІОНЕРА): — Прошу, сєржанте, зробіть, як він просить!
МІЛІЦІОНЕР: — Но ето ж давлєніє на органи!
ГРІША: — Все! (Зриває з ока чорний перев’яз і відкидає милиці.) На самом ділі, я, єслі чесно, то не бачив, шоб ця особа обкрадала дядю Ваню...
ГРУША: — Ви?.. Невже ви є батьком Дмитра?
МІЛІЦІОНЕР: — Так значить? Чого ж ви правоохранітєльним органам голову морочите?

МІЛІЦІОНЕР витягає із планшета папір, нахиляється над ДЯДЕЮ ВАНЕЮ.

МІЛІЦІОНЕР: — А ви готові написать таке подтвєрждєніє?
ДЯДЯ ВАНЯ: — Я зе был без созьнания и ницего не помню… О-ох! И мне в самом деле плохо… Я узе и не знаю поцему!..

МІЛІЦІОНЕР заходжується писати підтвердження. Присутні розписуються мовчки. Усі, крім БЕЗМИЛЬСЬКОЇ. ДМИТРО на підвіконні стоїть із піднятою ногою і чекає.

БЕЗМИЛЬСЬКА: — А я нікада не разписуюсь!
МІЛІЦІОНЕР: — А й не треба. Бо ви даже, єслі і розпишитесь, то вам все одно не повірять!

МІЛІЦІОНЕР зпересердя плюється. І коли ГРІША останнім підписує заяву ДЯДІ ВАНІ, ДІАНА відпускає руку ЛЯЛІ ГРУШІ, у яку була вчепилась з усієї сили, і ЛЯЛЯ намагається щось сказати, алевід хвилювання у неї вириваються самі незв’язні слова.

ГРУША: — Нечестя!.. Осорома!.. Довіку!.. Геть!.. Тільки не тут!

ГРУША тікає вся у сльозах геть (зі сцени, у бік глядачевої зали). За нею біжить ОТАК.

ОТАК: — Лялю, стій! Я ж до тебе на хвилину!.. Стій, Лялю! Я усі документи оформив — так як ти мені сказала! Ми більше не набридатимемо одне одному!

Тим часом на скейті і роликах приїжджають ALL, КОНЧЄННИЙ та Ф1.

ALL: — Что тут случилось, Димка?!
КОНЧЄННИЙ: — Вы весь микрорайон разбудили!
Ф1: — Димка, ты что, клаймером заделался?!
ДМИТРО: — Не вам казати, хлопці, що найбезталанніші — найбезпечніші, а найнебезпечніші — найекстремальніші. І я сьогодні саме такий.
КОНЧЄННИЙ (Ф1-му): — Все таки хороший ураинский отличается от хорошего русского, потому что я ничего не понимаю.
Ф1 (ДМИТРОВІ): — Так ты первое или второе?!
ДМИТРО: — Я і те і інше, істина завжди у протичинності, і є причиною розвитку.
МІЛІЦІОНЕР (спочатку сам собі): — Я казав батьку, що мені лучче у селі работать... (До Дмитра, підписавши у 3-ї БАБИ.) Все, злазь! Готово!

ДМИТРО одним махом по линві спускається униз і висмикує із рук МІЛІЦІОНЕРА заяву ДЯДІ ВАНІ.

ДМИТРО (вклоняючись усім присутнім): — Дякую усім!.. (Іще раз вклоняючись.) І

читати