Завантажити

В юридичній термінології існує таке поняття, як презумпція невинності. Для судді й підсудного це означає, що потерпілий і прокурор (останній як державний обвинувач) повинні довести вчинення підсудним протиправних дій. КПК України визнає рівність сторін, але в дійсності підсудний (чи підсудні) вимушений доводити судді й прокурору непричетність до інкримінованого. Роль захисника в “чесному” судовому розслідуванні маловажлива.
— Встати, суд іде!
Цим окликом секретар змусить здригнутись не лише Вас. Відкриття судового засідання розпочинається з оголошення його учасників та викликаних осіб (такого собі знайомства). Потім встановлюється особа підсудного. Знову доведеться повторювати власні анкетні дані. Протягом всього судового процесу кожне слово занотовуватиме секретар. В судовому розслідуванні він не має жодних прав, але безпардонним перериванням Вашого виступу проханнями вести мову повільніше (аби встигнути все занотувати в «протокол судового розслідування), збиватиме з пантелику. Суддя обов’язково поцікавиться, чи Ви довіряєте суду, чи даєте відвід й отримавши запевнення, що підсудний йому цілком довіряє, оголосить права. Згідно ст. 263 КПК підсудний має право мати захисника, заявляти клопотання і висловлювати свою думку, подавати докази, давати покази або відмовлятись, ставити питання. Покінчивши з цією нудною формальністю й поцікавившись, чи є заяви або клопотання, нададуть слово прокурору для читання обвинувального висновку. Ви вперше в житті бачитимете цю людину, а вона, навіть не дивлячись на Вас, читатиме написаний малограмотним слідчим обвинувальний висновок, і, не знаючи суті справи, звинувачуватиме в страшних гріхах. Зрозумійте. Єдине призначення прокурора — ускладнювати життя іншим. Єдина мета їхньої участі в судовому розслідуванні — підтримати обвинувачення. Навіть те, що позбавлене логіки й здорового глузду. Навіть те — котре цілком не відповідає дійсності.
Вислухавши прокурора, не поспішайте в усній формі детально змальовувати анатомічні властивості тієї частини тіла, куди реально пристосувати папірчик, з котрого він зачитував промову. Згодом він так і вчинить, а в разі виникнення ускладнень не вагаючись звернеться по допомогу до проктолога. Проте дозволяю подумки побажати йому невиліковного геморою. Нехай заслужено постраждає.
Я відчував невимовне полегшення, коли прокурор закінчував і вмовкав. Але тривало воно лише кілька секунд, оскільки суддя питанням, чи визнаю себе винним, підливав масла в полум’я. Невизнання вини розцінюється прокурором і суддею як велике нахабство. Українське законодавство не передбачає кримінальної відповідальності для підсудних за свідчення, котрі не відповідають дійсності, тому ваші покази, дані після читання прокурором обвинувального висновку, сприйматимуться як відбріхування й намагання приховати або зменшити власну вину. Після Вашого виступу суддя, прокурор і захисник зададуть чимало каверзних запитань. Будьте обережні. Взагалі, перш ніж давати покази, пригадайте всі деталі, кожну дрібницю того, що відбулось і вперто тримайтесь того, що вважаєте за потрібне. Пригадуєте, я радив не поспішати давати покази оперативникам і слідчому? Настав час зрозуміти чому покази, дані в часі досудового розслідування, не повинні суттєво відрізнятись від показів, котрі доведеться давати в суді. Чим менше відмінностей, тим більше шансів на те, що Вам повірять. Ваш внутрішній стан я розумію. Все це дійсно неймовірно і заплутано.
Опитавши Вас і стероризувавши питаннями, візьмуться за свідків і потерпілих. Їм також (кожному конкретно) оголосять їхні права і обов’язки, опитають анкетні дані, а вислухавши їхні версії “справи”, закидають безліччю запитань. Майте на увазі, свідок має виключно обов’язки (за відмову давати свідчення він може бути притягненим до кримінальної відповідальності). Окрім того, свідка не можна допитувати в присутності іншого, але ще недопитаного. Де Ви поділи зошит, в котрому занотовані відмінності дані свідками й потерпілими показами в часі досудового розслідування? Звірте їх з тим, що свідчать вони нині. Знову різниця? А чому? Запитайте про це в них. До речі, які стосунки були у Вас зі свідками до арешту? Можливо тихим, спокійним, і лагідним голосом вдасться змусити їх засумніватися в тім, що вони свідчать? Можливо все сказане їм лише здалось, або чули від когось, а свідчать так, наче бачили на власні очі?
Спілкуючись зі свідками й потерпілими, поглядайте на реакцію судді й прокурора. Не берусь давати пораду, яку позицію поведінки обирати стосовно них. Можете принижуватись й плакатись, сподіваючись на те, що вдасться прихилити їхні серця, а можете сміливо й вперто відстоювати власну гідність. Це на Ваш розсуд. Але майте на увазі, за буйну поведінку суддя має право позбавити Вас можливості бути присутнім в судовій залі й брати участь в судовому розслідуванні, а принциповість й сміливість завдячуючи знервованості загрожує перетворитись в

читати