Розкажи, розкажи мені, поле: Чого рідко ростуть колосочки? — Ой дощів мені б треба, дощів, а не поту, Бо той піт прилипа до брудної сорочки, Як плугатар кінчає роботу. Розкажіть, розкажіть мені, хмари: Ви чого це тікаєте далі? — Та хіба ми, нещасні та стомлені, знаєм? Он вітри там...

Розкажу тобі думку таємну, дивний здогад мене обпік: я залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік. І минатиме час, нанизавши сотні вражень, імен і країн, – на сьогодні, на завтра, назавжди! – ти залишишся в серці моїм. А чому? То чудна теорема, на яку ти мене прирік. То...

у порожній кав’ярні я сьорбав воєнну каву з пересмаженим гірким смаком і думав про тебе у душі моїй розбився літак пасажири всі загинули дратувала банальна мелодія з примітивними словами під яку дригався за шинквасом високий бармен у своїй втомленій уяві на вініловий...

I до тебе так далеко…  жоден автобус жоден поїзд чи літак не здатен подолати цю відстань… ти випускаєш голуба який летить мені назустріч легкою рукою пишеш “я тебе люблю” Але той інший… нам з голубом із-за нього залишається так мало… по...

Розлютувався лютий надаремно: Скоро з стріх закапає вода, Вийде в поле віл під´ярмлений, І я помандрую, як Сковорода. Передо мною відкриті всі дороги (не обмину й мишачої нори) — понесу в саквах своїх убогих сіромахам на вихліб дари. Бідний сам, я не йду на хитрі влови: З серця в...

Гарцює кінь. Річково плаче Тиса. Гамую біль… Так наче ненавмисне У коси заплітаю струни трав. Ти робиш вигляд, ніби і не знав Долини, Ночі, Зорі, Смуток гір… О, вітре любий, Нащо ти кумир?! За віщо вкрав мене В земного смутку? Казав на мить… Чи ж винна, що за...

Ліс зустрів мене як друга Горлиць, теплим воркуванням, Пізнім дзвоном солов´їним, Ніжним голосом зозулі, Вогким одудів гуканням, Круглим циканням дроздів. Ліс зустрів мене як друга Тінню від дубів крислатих, Смутком білої берези, Що дорожчий нам за радість, Кленів лапами густими, Сосни...

Був чудовий літній день. Сонце загравало променями, намагаючись зазирнути під мої великі модні чорні окуляри. Але мені було зовсім не до чудового дня. Я йшла з роботи на зупинку, щоб поїхати додому. Йшла звичним шляхом, відганяючи клубок настирних гнітючих думок, що, немов бджолиний рій, гули у...

...Моя розмова стосується лише людинолюбних душ, чесних станів і благословенних видів промислу, які не суперечать божому і людському законові, а складають плодоносний церкви, ясніше кажучи, суспільства, сад, як окремі частини складають годинниковий механізм. Мова моя тоді спокійніша, коли...