Електронна бібліотека/Поезія
- "Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
- Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
- Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
- Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
- Після снігуОксана Куценко
- Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
- Буде час, коли ти...Сергій Жадан
- Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
- І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
- отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
- посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
- з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
- Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
- Вечірня школаДмитро Лазуткін
- Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
- Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
- Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
- Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
- Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
- Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
- Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
- Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
- Скільки б я не старався виїхав по-сірому...Максим Кривцов
- Падає ліс падає людина падає осінь...Сергій Кривцов
- Зайшов до друга додому...Сергій Кривцов
- Коли запропонують витягти соломинку памʼятіСергій Кривцов
- Змійка дороги вигинається...Сергій Кривцов
- Як же мріється нині про ваші нудні біографії...Максим Кривцов
- Втрати...Сергій Кривцов
- В прифронтовому місті...Сергій Кривцов
- Сідаєш в броню наче у човен...Максим Кривцов
- Під розбитим мостом протікає Оскіл...Максим Кривцов
- Хто б міг подумати...Максим Кривцов
I
до тебе так далеко…
жоден автобус
жоден поїзд чи літак
не здатен подолати цю відстань…
ти випускаєш голуба
який летить мені назустріч
легкою рукою пишеш
“я тебе люблю”
Але той інший…
нам з голубом із-за нього
залишається так мало…
по крихточці визбируємо
з твоїх слів оту любов…
II
кожного дня бачу тебе
в іншій…
та ж сама хода
кучеряве волосся
гнучкий стан…
я підходжу до тебе
цілую руки
дарую троянду
ти береш її, і ніжно б’єш
по моєму обличчю…
ми сидимо в кав’ярні…
голівка троянди похилилась
я ламаю вершечок квітки
й кладу його тобі за вушко
ти говориш
“я не іспанська жінка!”
і викидаєш на смітник…
ти – чужинка…
ти – інша…
Вибачте, я помилився…
III
Той інший слухав
як падає дощ за вікном
як листя ховається
від шаленого вітру
Той інший безтурботний…
Він за столом
промовчить
лиш на тебе погляне
й не скаже нічого…
Він поки мовчить…
і ікла не показує з пащі
і гнівних слів
не кидає допоки
поки що…
Він мовчить
поки що…
IV
ти тут…
ніби так близько…
й торкнутися можна плеча
й побачити маленьку
цицьку
ледь заховану
в чорний бюстгальтер…
крики чайок навколо…
шум старого пароплава
заглушує мої слова
й самотність…
ти говориш
“радій! тебе всі люблять”
я покірно киваю головою
Але той інший…
десь там
десь там недалеко…
V
це таке болюче прощання…
ти посміхаєшся
у вікні вагона
і через 10 хв.
Київ
стане
таким порожнім
без тебе…
і вже інші обійми
іншого міста
тебе проковтнуть…
VI
невже слова ці фальш?!
і ми з тобою не ті
і доля нам не ті
шляхи пророкувала…
в самотньому місті
блукаємо
й не бачимо
один одного…
один одному
пишемо
“кохаю, коханий, кохана”
і сміємось…
невже слова ці фальш?!...
VII
ти допиваєш мартіні
доїдаєш свій борщ…
ми говоримо про літературу
мистецтво, філософію…
і ти заговорила
про нього…
“він божественний,
могутній талант, геній”
ці слова різонули мене
по cерцю…
я принишк і замовчав…
рахунок оплачено…
порожні стільці…
ти пішла…
VIII
ця любов
така
несправедлива…
одному все
а і ншому лиш мить
посмішка
погляд
зустріч
дотик рук і губ…
і знову прощання…
і знову чекання…
і знову сам на сам…
IX
ти краще не приходь…
не пиши листів…
не розмовляй зі мною…
давай чужими станемо
на час…
аби ти не пішла…
я кляну себе за відчай
і слабкість
за слова образливі й нещирі
не йди…
X
ми ніколи не будемо
вдвох…
не станемо
на рушник весільний…
і весільного голуба
з рук не пустимо в небо…
ніхто не закричить нам
“гірко” чи “солодко”…
ми просто розійдемось на час…
і знову будуть зустрічі-прощання…
XII
той останній цілунок
тремтливий
аж до щему
в
душі…
ті останні слова
прощання
може назавжди останні…
XIII
лезо бритви
так тонко торкнеться
вен…
так безшумно вистрелить пістолет…
ти не почуєш
навіть не зітхнеш…
а що тобі
коли є Той інший…
Останні події
- 23.04.2024|19:34Лауреаткою премії Drahomán Prize-2023 стала Катажина Котинська
- 23.04.2024|14:56Open call на участь у благодійній виставці “1000 ШЕДЕВРІВ, ЗНЯТИХ НА СМАРТФОН”
- 23.04.2024|10:59У Києві презентують роман Галини Лицур-Щадей «Вдома чекає Марко»
- 23.04.2024|09:20Стартував передпродаж на роман Артема Чеха «Пісня відкритого шляху»
- 22.04.2024|15:36У столичному «Комфорт Тауні» відкривається нова «Книгарня Є»
- 22.04.2024|15:15110 тонн макулатури російських і радянських книжок обміняли на два пікапи для ЗСУ
- 21.04.2024|14:39Восени побачить світ роман Степана Процюка про Євгена Чикаленка
- 21.04.2024|14:36У ВСЛ вийде підліткове фентезі Джордана Ліса «Шептосвітичі»
- 19.04.2024|19:24"Бородатий Тамарин" готує до друку книжку Роберта Пíрі "Північний полюс"
- 19.04.2024|18:17Галину Крук номіновано на Griffin Poetry Prize