Електронна бібліотека/Поезія
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
Завантажити
Його поховали всередині жовтня
попереду його могили
розрослося декілька нових рядочків
наче висіяні квіти
ще колись у школі
восени заходили до ветеранів додому
не знаючи
з якої нагоди
але намагались бути вдячними
приносили гвоздики та шоколад.
Розстелив куртку
наче килимок
на вологий пісок
зручно розмістився
відкрив пляшечку Доктора Пепера
він кожного разу
коли зупинялись на заправках
купував цей вишневий напій
дві пляшечки
поклав зверху квітів
поруч з хрестом
хай там обоє напʼються
ну
то як ти
що нового
як настрій
як справи
що сьогодні робитимеш?
Забувся взяти навушники
тому не голосно
щоб не сполохати інших
увімкнув музику
яку ми слухали
повертаючись із звільнених посадок
мокрими та живими
минулої осені
я розмовляю
і з ним
і з Ним
і з ними
і з собою
врешті решт.
Поруч з однією могилою
вглибині кладовища
з опущеною головою
в новенькому пікселі
пʼє пиво
мовчить
кожному своє.
Помаранч сонця
збився у блендерв неба
я відчуваю запах
холодного вогкого піску
вишневий газований напій
розтікається по тілу
це кров моя
наше причастя
цей день сонячний
як у дитинстві.
Зайшов до друга додому
ей привіт
ти як там
що нового
як настрій
я повернусь
не бійся
обовʼязково.
Останні події
- 11.07.2025|10:28Оголошено конкурс на літературну премію імені Богдана-Ігоря Антонича “Привітання життя”
- 10.07.2025|23:18«Не народжені для війни»: у Києві презентують нову книжку Артема Чапая
- 08.07.2025|18:17Нова Facebook-група "Люблю читати українське" запрошує поціновувачів вітчизняної літератури
- 01.07.2025|21:38Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
- 01.07.2025|18:02Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
- 01.07.2025|08:53"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
- 01.07.2025|08:37«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
- 01.07.2025|08:14Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
- 01.07.2025|06:34ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року
- 01.07.2025|06:27Українська письменниця Євгенія Кузнєцова у лонглисті престижної премії Angelus