Завантажити

Фрагмент прощання

Плачеш?..
Плач…
Слухай, а де мій плащ?
Десь пожбурив учора сп’яну.
Не бачу обману.
Я просто іду
тобі і собі на біду.
А якщо, кажеш, буде дитя?
Пробач, це життя,
мушу їхати далі.
Народиться хлопчик –
назовеш Богданом…
А по-батькові?
Звуть мене Вихором,
якого вулиця виховала.
А ще?
Сумне і голе
буре осіннє поле
з першою памороззю.
Такі мої парості,
з такої землі.
І взагалі –
життя – це суцільний ґендель.
А я легенда.
Для тебе, для інших…
Вірші? Які ще вірші?
Долю римую –
та й то не свою…
Прощавай.
Чи як там у вас –
адью!
Дасть Бог,
Не зустрінемось більше…
Ілюзія присутності грому

Василеві Кожелянкові

Голосом ранґу Карузо
Розтривожу рабський рій
Іраціонально-сентиментальних
Майстрів мастурбації
Грива ранку
Розкуйовджена розпусницями
Іржання гикавка з похмілля
Мерзота (бр-р кажуть діти)
Галасом ринку брудного
Розговілися торбарі
І пригощають баварським пивом
Мародерів із МВС Московії
Грюкай хоч головою
Ризиковано відчиняти
Істинно говорю вам
Маю таке право (лівих пасажирів відшив)
Гнів Бога – небо на цурпалки
Радість Сатани – матиме товариша
Імпресіонізм імпрінтингу
Молоко матері молитва мило мотузка
Громадський рейтинг
Речників ідеології
Ідолопоклонництва
Мусить вирости
Ґратулюю гортанним “гаразд”
Розповсюдження гормональних піґулок
Ідентифікованих з відбитками очей
Мого янгола – хоронителя
Горбик непомітний
Ракової пухлини
Інсталяція істеблішменту
Марноти і ловління вітру
Гротескно грізні ґрізлі абсурду
Розчулено гризуть астральне тіло
Ірода, волоцюги, п’яниці (себто поета)
Мированого кров’ю самого Сварога

Трепанація душі

Хвилі хурделиці
мов хрускіт хрящів
харкає кров’ю кожен слуп
холодно нам і псам
і навіть цибатим хунам
у вічі вечора
вилився вітер вермуту
а в теплій кімнаті
де багато напоїв
і лише один набій
(на чорний день)
руки як ріки
течуть звідусіль
перетираючи
між кострубатими пальцями
атавізми зітхань і бід
саломани слухають
шарварок шизофреників
рогоносці розгадують
конфіґуративні кросворди конфуціанства
а я – безнадійно зіпсований зуб
між вами такими блискучими
дантист на урльопі
Дантес у історії
кастет від кохання розкис
калабурцем котиться
колесо кари
велеречиво вечір
вирячив очі
на толоці знемоги
стою з просвердленою душею
бо єдина красуня
котру ніяк
не вдається знадити
має дивне
й тремтливе ім’я
М А Р А


Ностальгія за дитинством

Квіти
квоти
квити
кванти
квас і ковбаса
статус кво
круті куранти
квилять в небеса
кволі ківі
Кобо Абе
курва кавалер
спить в намулі
супержаба
а царенко вмер
на Кавказі
в кавалькаді
квацяних чобіт
кава вовкові
не вадить
спить в намулі світ
Квебек
Кавнас
все до купи
клин кує коваль
гай
вставай
Царівно Згуби
ква
ква-ква
ква-ква

Астрологічний екстаз

Покровителю мій,
Водолію,
волію
олію
збити із сумнівів.
На шальках
своїх Ваг
зваж
моє
набрякле
від любові й люті
серце.
Де це
валандається сучка Діва,
котру ти обіцяв мені
взамін
за пляшку бурячанки?
Я до ранку
можу не дійти –
забув у криївці кріса.
Страшно у лісі,
страховий поліс
ворогам не вказівка,
але трупи їх пахнуть солодко!
А ти все белькочеш про спокій.
І, врешті, маєш рацію,
а значить – плати!
“Це кльово – вмерти за націю,
Лиш де її віднайти?!”
Я знайду.
Не журися.
Лий воду.
Знаю,
тобі й
справді шкода
мене –
вічного гайдамаки.
Рибами,
Раком,
прахом
хай ця хвилина сиплеться,
як зорі на шибеницю.
Але ще є час,
а десь дуже глибоко – душа
і бажання позбутися втоми,
а від того –
прошу
наділи мене,
брате,
ковбасою,
косою,
осою,
сою
підсмажену
висип до ніг
замість манни небесної.
Сніг?
Ні.
Просто від бліх
і брехні
легше сховатися в Сонце,
яке не зійде ніколи.
То ж прихисти мене,
синьоносий Водолію,
під тінню порожнього місяця.
Основи телефобії
Цей карий день не від Кардена
Пора Дніпра мов правда б’є
І сіється зола зелена
Така проста і незбагненна
Як чорт що душу продає
Цей дивний дар не від Діора
Дрімає Лель за ворітьми
Горланить “горлицю” Гоморра
А Бог розгадує по зорях
Модифікації чуми
Принадно стекло нерухомо
Чекає свят холодний світ
Класичні клани Оклахоми
І осока сестра оскоми
Благословляють мій прихід
Уламки скла замети квітів
Загородили автобан
І я записую до звітів
Скажений сабаш сателітів
І стиль і стан і страх сутан
Пора провалу перспективи
У призмі виплеканих площ
Крізь інвективи і активи
Літаючі презервативи
В долоні падають як дощ
Мов друга ніч Бартоломія
Сердець кастрація гряде
Вітаючи чужого змія
Кохання, віра і надія
Застигли в ницих па-де-де
У колодовбинах історій
Як брага бродить боротьба
А у моїй уяві хворій
Знов оживає лепрозорій
І сива цвинтарна журба
Спокуси кусень чорні вуса
Облуди шмат гидкий язик
В щербатім писку повернувся
Та віра ця не від Ісуса
І я найперший єретик…

Народження епохи

Криниця плаває у небі
я грому брат
і знов живий
і заклинаю
всі на нерест
в заплави сліз
вина помий
це дикий кайф
хіба

читати