Електронна бібліотека/Проза

Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
Останній прапорПауль Целан
Сорочка мертвихПауль Целан
Міста при ріках...Сергій Жадан
Робочий чатСеліна Тамамуші
все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
тато просив зайти...Олег Коцарев
біле світло тіла...Олег Коцарев
ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
добре аж дивно...Олег Коцарев
ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
КОЛІР?Олег Коцарев
ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Архіваріус (новела)Віктор Палинський
АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
Завантажити

исполнять?
— Исполняйте, солдат.
Дождавшись за углом ближайшей казармы, когда энш уйдет, Шахов бегом вернулся и торопливо подобрал консервы и сахар.
— Ну, ты меня порадовал, Шахов, чего и говорить, —сказал Феклистов, устало вздохнув. — Каждый день не одно, так другое. Блин, и дернул же тебя черт нарваться на Чуму!
Он помолчал, посасывая наполовину высыпавшуюся «Астру».
— Сколько, говоришь, дал тебе?
— Сорок пять суток ареста с занесением в личную карточку взысканий и поощрений, — пробормотал Шахов, закатив глаза в своем углу за столом.
Первую банку он вскрыл и опустошил еще по дороге, в десяти метрах от места встречи с эншем, в кустах. Эта встреча так подействовала на его психику, что перед лицом угрозы лишиться всей еды он решил без промедления съесть хотя бы часть. Поэтому ему сейчас было немного легче, но только немного. А начпрод все не уходил на обед и не давал возможности безжалостно истребить то, что еще осталось в столе. Шахову в этот момент начпрод представился этаким эмиссаром ООН, одним своим присутствием удерживающим какого-нибудь жестокого негритянского деспота-людоеда от поедания взятых в плен людей одного из мятежных племен.
— Сорок пять с занесением в личную карточку? — переспросил начпрод. — Круто. По полной программе выдал. А тебе, придурку, надо не в личную карточку, а в грудную клетку заносить за такие вещи.
— И что теперь, товарищ капитан?
— Ничего, — пожал плечами Феклистов.
— А арест?
— А что, очень хочется? — усмехнулся Феклистов.
— Да нет, не очень.
— Ну и работай себе.
— А энш?
— Парит тебя этот энш? Ты знай себе работай. Энш — наша забота. Только смотри, не нарывайся на него впредь. Да, и еще, — в голосе капитана послышался металл. — Завтра, в понедельник, твоя рота идет в баню. Сходишь с ними. Приведешь себя в порядок, помоешься. Я начвещу скажу, чтобы дал свежее белье и — так и быть — нулевую хэбэшку, а то из этой все равно уже толку не будет. Понял?
— Угу.
— Ну и ладно, — Феклистов поднялся. — Я — домой. Буду уже в понедельник.
— До свиданья, товарищ капитан.
— Смотри у меня, — сказал Феклистов и вышел.
Близился вечер. Шахов наелся, сходил по нужде на чердак (в туалет на первом этаже — ни-ни, ищи дурака! и заперся в кабинете. Постелив под батареей бушлаты, он улегся, пригрелся и приторчал.
Поразмыслив, Шахов решил сегодня увалиться спать пораньше, во-первых, потому что спать очень уж хотелось, во-вторых, чтобы не привлекать незванных гостей горящим в кабинете светом, а в-третьих, чтобы хорошенько выспаться и наутро встречать Феклистова не лежа под батареей, а чинно и красиво — на рабочем месте, во всеоружии (чтоб была хоть какая-то отмазка: Феклистов ведь запретил ночевать в кабинете, а так отмазка налицо: ночевал в роте, с подъемом встал и прибыл на рабочее место, готовый к труду и прочим обременительным вещам, — а ну-ка, пойди докажи, что это было не так).
Но сразу заснуть не удалось. Вдруг нестерпимо зачесалось в отогревшемся под шинелью паху. Честно говоря, приступы сверблячки случались с Шаховым в последнее время довольно часто, однако он, занятый более важными делами, либо не обращал на это внимания, либо относил на счет слишком редких (просто аномальных) посещений бани. Но сейчас, имея полную возможность заняться собой, Шахов лениво встал, включил свет и спустил штаны и кальсоны. Равнодушно и невнимательно осмотрев и почесав давно не мытую и неприятно пахнущую плоть, он понюхал пальцы, поморщился и уже хотел было водрузить одежду на место, как вдруг увидел нечто такое, что немедленно заставило его исторгнуть на пол с таким удовольствием съеденную пищу. Кашляя и отплевываясь, Шахов пялился под задранное рукой хэбэ и не верил своим глазам. У него были вши.
Он никогда раньше их не видел, но сразу понял, что это они, потому что ничего более отвратительного представить себе не смог. Передавив всех, кого словил, Шахов торопливо надел белье и штаны и возблагодарил Бога за то, что уже завтра он сможет помыться и переодеться во все новое. Вытерев блевотину, он выкинул тряпку в форточку, выключил свет и снова улегся под батарею. Выжившие вши в тепле разгулялись не на шутку, а он лежал под своей шинелью, захлопнув веки и сцепив зубы, чтобы не заскулить. Потом он вспомнил, что где-то в шкафу валяется утюг, и даже, кажется, исправный, но сил вставать уже не было, да и зачем проглаживать шмотки, если завтра все равно выдадут новые. И он лежал под своей батареей, все глубже проваливаясь в трясину сна, а вши продолжали увлеченно грызть его тело, и ему было мерзко, и стыдно, и больно, и, наконец, он заснул, и во сне слезы катились из-под его опущенных век…
Глава 4
Шахов все равно проспал. Он вскинулся и начал инстинктивно запихивать бушлаты за шкаф, уже когда в замке повернулся ключ. Когда Феклистов и Дыбенко переступили порог, они увидели своего писарька, стоящего на четвереньках у батареи и испуганно оглядывающегося по сторонам полузакрытыми сонными глазами.
— Пилотку ищешь? — спросил Феклистов.
— О, доброе утро, — смущенно приветствовал их Шахов, потом

Останні події

11.07.2025|10:28
Оголошено конкурс на літературну премію імені Богдана-Ігоря Антонича “Привітання життя”
10.07.2025|23:18
«Не народжені для війни»: у Києві презентують нову книжку Артема Чапая
08.07.2025|18:17
Нова Facebook-група "Люблю читати українське" запрошує поціновувачів вітчизняної літератури
01.07.2025|21:38
Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
01.07.2025|18:02
Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
01.07.2025|08:53
"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
01.07.2025|08:37
«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
01.07.2025|08:14
Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
01.07.2025|06:34
ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року
01.07.2025|06:27
Українська письменниця Євгенія Кузнєцова у лонглисті престижної премії Angelus


Партнери