Електронна бібліотека/Поезія

Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
Останній прапорПауль Целан
Сорочка мертвихПауль Целан
Міста при ріках...Сергій Жадан
Робочий чатСеліна Тамамуші
все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
тато просив зайти...Олег Коцарев
біле світло тіла...Олег Коцарев
ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
добре аж дивно...Олег Коцарев
ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
КОЛІР?Олег Коцарев
ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Архіваріус (новела)Віктор Палинський
АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
Завантажити

Я - не "свідок Єгови", як Джексон Майкль.
І ніколи я не кричав: "Хітлєр – хайль!"
І якщо і співав я як нахтігаль,
То лише для вкраїнських галь.

І лише про кохання пісня - кліп.
І любов до усякого мій щоденний хліб.
Не проститься ніколи заняття чи префікс "віп"
І впольований ближнім, розчавлений джипом.

І хітом може бути лише сльоза.
Захистить від дощу і образи коханих - лише вокзал.
І лиш того є правильним вибір, хто "за"
Голосує Ісуса.

І лиш той правдивий є козак,
Про походження своє хто дума, що щось не так
І у кого у крові тече нога, що лежить на леваді -
Прадідова, відрубана Махном у Єлисаветграді.

Або: пращуру кого Врангель в чоло
Револьверним дулом б`є ніби птиці крилом,
Хто залюблений в синє, без жовтого хто мертв`як.
Хто, скажіте, останній? Я - так!

А відтак я - син прадідів.
Я - полів син, ланів я прекрасний онук -
І людині не ворог, і світу не друг,
І не хочу із вами іти я у морок.

Я - з сторіччями зріс, і - якими були -
Пам`ятаю.Хоч люди забули, вони ожили -
Пломеніє, водою живою струменіє у досі минуле.
І - не тільки у скулах воно, і не - виключно кадр.

Воно вийде, воно вже виходить із надр
Й мов намулом
На майбутнє ляга. І не стерти, не випрати буле.

З ним і жити не можна й не жити ніззя.
Воно - правда, хоч скільки його не ховай, стезя.
Щоби серце було твоє чуле

Не до того лише, чим живеш ти тепер.
Бо не знаєш: живеш, чи, рухливий, дочасно помер,
Все минуле - це ти і, частково, етер.
І тобі так потрібно іще раз - востаннє - побачить бувальщини буле.

Останні події

13.07.2025|09:20
У Лип´янці вшанували пам’ять поета-шістдесятника Миколи Томенка та вручили його іменну премію
11.07.2025|10:28
Оголошено конкурс на літературну премію імені Богдана-Ігоря Антонича “Привітання життя”
10.07.2025|23:18
«Не народжені для війни»: у Києві презентують нову книжку Артема Чапая
08.07.2025|18:17
Нова Facebook-група "Люблю читати українське" запрошує поціновувачів вітчизняної літератури
01.07.2025|21:38
Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
01.07.2025|18:02
Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
01.07.2025|08:53
"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
01.07.2025|08:37
«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
01.07.2025|08:14
Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
01.07.2025|06:34
ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року


Партнери