Електронна бібліотека/Поезія
- де я тебе розлив...Сергій Осока
- "Рейвах" (уривок з роману)Фредерік Верно
- Стільки людей поховано у пустелі...Олег Короташ
- Можеш забрати в мене трохи страху?Сергій Жадан
- Далі стоятимеш там, де завжди і була...Катерина Калитко
- Після снігуОксана Куценко
- Спочатку поет жив в життєпросторі світла...Микола Істин
- Буде час, коли ти...Сергій Жадан
- Буде злива початку світу, і підніметься Рось...Катерина Калитко
- І не вистачить сонця, аби все освітитиСергій Жадан
- отак прокинутися від вибуху...Павло Коробчук
- посеред ночі під час важкого кашлю...Анатолій Дністровий
- з міста, якого немає, не доходять новини...Галина Крук
- Велика годинникова стрілкаСергій Жадан
- Вечірня школаДмитро Лазуткін
- Оповита сном (THE SLEEPER)Едгар По
- Нас не вчили жити в такому, і ми вчимося, як можемо...Катерина Калитко
- Чужими піснями отруєна даль не навіки...Ігор Павлюк
- Візерунки на склі. То від подиху нашого...Мар´яна Савка
- Святи Йордан водою не вогнем...Мар´яна Савка
- Така імла - поміж дощем і снігом...Мар´яна Савка
- Він переїхав в Бучу в середині березня 2021...Максим Кривцов
- Приймаю цю осінь внутрішньовенно...Сергій Кривцов
- Скільки б я не старався виїхав по-сірому...Максим Кривцов
- Падає ліс падає людина падає осінь...Сергій Кривцов
- Зайшов до друга додому...Сергій Кривцов
- Коли запропонують витягти соломинку памʼятіСергій Кривцов
- Змійка дороги вигинається...Сергій Кривцов
- Як же мріється нині про ваші нудні біографії...Максим Кривцов
- Втрати...Сергій Кривцов
- В прифронтовому місті...Сергій Кривцов
- Сідаєш в броню наче у човен...Максим Кривцов
- Під розбитим мостом протікає Оскіл...Максим Кривцов
У виломі стіни нездалий шарм.
Палкі прихильниці декору прагнуть лілій,
Троянд і винограду, і кружляння пар,
А я, як і раніше, прагну ліній.
Я прагну прати глибину
Ковша,яким, назавтра в ніч, світило звисне,
І пити з нього, і губить слину
Й чекати, доки соловей чи хтось бридкіший з серцевини гаю свисне.
І привітає той, що не зродився досі день,
І день, якому вже ніяк не статься,
Й завмерти разом ізі мною у вінку пісень,
Які нікому і ніколи не насняться.
Й з нічого в нікуди веде стежа.
І, як межа, вона відділить стінки серця.
Й як в стінку м`яч удариться сльоза
Й щоку пошкряба при падінні вниз - немов вкраїнцю шлунок та, що з перцем.
А та, що з серцем, знов погляне в мене - з гір униз,
І зір її в кімнаті видряпає зручність - крісло,
І я, який між небом, нею і землею в часі вис,
Губами в власні зуби впруся, щось промовлю стисло
І нерозбірливо, немов уже пірнув у сон,
Немов в декорі не розгледів кліток пледу -
Убік я щось промовлю жінці в унісон
Й вкладуся біля крісла, зручно одягнувши наніч кеди.
Куди веде ця ніч - не знаю я.
Вона пірна у щось, в кудись, і я, мов ніж, пірнаю.
Люблю я лінії. Які не впізнаю. Яких не пам`ятаю дна.
Вона мене, а я її - не знав, не пам`ятаю.
Останні події
- 27.04.2024|18:07Культовий роман Любка Дереша "Культ" вийшов у ВСЛ
- 26.04.2024|22:21Визначено переможців Всеукраїнського конкурсу "Стежками Каменярами"
- 26.04.2024|22:11Фредерік Верно: "Тільки пишучи картину чи роман, втамовується внутрішній голод"
- 26.04.2024|13:27У Конотопі з’явилася вулиця імені Дмитра Капранова
- 26.04.2024|11:17У ВСЛ вийде книжка Сергія Руденка "Анатомія ненависті. Путін і Україна"
- 25.04.2024|12:38Казковий детектив
- 25.04.2024|11:00У "Віхолі" побачила світ книжка Катерини Липи "Історія архітектурних стилів, великих і не дуже"
- 24.04.2024|16:50У Києві стартує фестиваль "Книжкова країна"
- 24.04.2024|11:49Олена Чернінька презентує книжку "Лемберґ: мамцю, ну не плач" у Червонограді та Луцьку
- 24.04.2024|10:47"Лабораторія" влаштовує гаражний розпродаж!