Електронна бібліотека/Поезія

Так чекати снігу, ніби кінця війни...Сергій Жадан
Люди самотні, - говорить, - це ж було помітно відразу...Сергій Жадан
Маламбо (уривок)Тадеуш Слободзянек
ВіршіЄвгеній Юхниця
Усе можливе – можливо… (новела)Віктор Палинський
Це ось наше місто – стоїть на сході країни...Сергій Жадан
Ось і тобі, Магдалино, різдвяної ночі...Сергій Жадан
Заскочені поміж деревОлександр Кириченко
ЛюдословиМикола Істин
Паралельні космосиМикола Істин
ВсесвітиМикола Істин
…і паморозь за фрескою застудиСергій Жадан
Коли в білій палаті клініки Шаріте...Бертольд Брехт
Був мені голос...Сергій Жадан
Але ж ти ніколи не напишеш про те...Сергій Жадан
Ось і добра нагода подякувати за можливість...Сергій Жадан
Номер 13Ольга Полевіна
Що ж, залишмо на час...Сергій Жадан
Приїхавши до чужого міста на початку літа...Сергій Жадан
Дядь Саша працював на Фрунзе в кабаку...Сергій Жадан
ВіршіНая Задніпрянська
Так раптово відцвіла любов…Василь Кузан
Чужі гріхи (уривок з роману)Таня П’янкова
"Тиха країна по Великодню..."Сергій Жадан
"Дан. Варвара і варвари" (уривок із роману)Олена Чернінька
"...Зовсім розстроївся дорогою наш оркестр"Сергій Жадан
Між Небом і ЗемлеюВалентина Семеняк
ВіршіХристо Черняев
Лопушане поле (УРИВОК)Катажина Ририх
ШЛЮБНА НІЧОлександр Астаф´єв
«Dolce Vita» (уривок)Марія Микицей
Гора вин (новела)Віктор Палинський
Нарцисизм і стражданняСтепан Процюк
Завантажити

Після Волги, Багдаду, Сицилії і Трапезунду

Завести наш драккар у Данапр – то чисте безумство

Але конунг нам каже, що вибору не лишилось,

Бо у франків – усЕ чисто вимели. Там прокотились

Хвилі норвежців і данів, і то було б диво

Віднайти монастир, що уникнув їхнього гніву

 

В цих краях що хатИ, що твердині – з колод соснових.

Це, напевне, свідоцтво браку твердої основи,

Що її уособлює камінь. І так – в усьому,

А не лИше в архітектурі. Не знаю чому,

Але я так вважаю, мій конунг, що треба мати

Зовсім збочений смак естетичний, щоб їх грабувати

 

Втім і брати нема тут чОго, мій Боже милий,

Окрім меду, воску і хутра. Ну, ще й рабсили.

Правда, можна тут влізти в місцеві розборки й чвари

Перерізати буйних, решту – зігнати в отару

Встановити династію, дати їм звід законів,

ЗапліднИти язик їх словами північної мови

 

Все, скоріш, так і буде. Більш за те: трохи згодом

Наші діти і їхні стануть одним народом

Вони вІзьмуть наше ім’я. А ще трохи пізніше

Хтось із нас надоумить їх князя якнайскоріше

Охреститись. Як наслідок – вчитись читати й писати,

Завести гігієну, змінити лахміття на шати

 

Що ж, нести на мечах культуру – я ніби й не проти,

Але я відчуваю – ув’язнемо в цьому болоті,

І поглине наших дітей у віків веремії

Цей одвічний бардак – чи то пак, перманентна стихія.

Нашим хірдманам здавна є звичні шляхи далекі.

Та як йти вже з варягів – то в Рим. Чи хоча б – у греки.

(23-25.10.10)

 



Партнери