Електронна бібліотека/Поезія

Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
Останній прапорПауль Целан
Сорочка мертвихПауль Целан
Міста при ріках...Сергій Жадан
Робочий чатСеліна Тамамуші
все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
тато просив зайти...Олег Коцарев
біле світло тіла...Олег Коцарев
ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
добре аж дивно...Олег Коцарев
ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
КОЛІР?Олег Коцарев
ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
ЧуттяЮрій Гундарєв
МузаЮрій Гундарєв
МовчанняЮрій Гундарєв
СтратаЮрій Гундарєв
Архіваріус (новела)Віктор Палинський
АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
напевно це найважче...Анатолій Дністровий
хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
Завантажити

Після Волги, Багдаду, Сицилії і Трапезунду

Завести наш драккар у Данапр – то чисте безумство

Але конунг нам каже, що вибору не лишилось,

Бо у франків – усЕ чисто вимели. Там прокотились

Хвилі норвежців і данів, і то було б диво

Віднайти монастир, що уникнув їхнього гніву

 

В цих краях що хатИ, що твердині – з колод соснових.

Це, напевне, свідоцтво браку твердої основи,

Що її уособлює камінь. І так – в усьому,

А не лИше в архітектурі. Не знаю чому,

Але я так вважаю, мій конунг, що треба мати

Зовсім збочений смак естетичний, щоб їх грабувати

 

Втім і брати нема тут чОго, мій Боже милий,

Окрім меду, воску і хутра. Ну, ще й рабсили.

Правда, можна тут влізти в місцеві розборки й чвари

Перерізати буйних, решту – зігнати в отару

Встановити династію, дати їм звід законів,

ЗапліднИти язик їх словами північної мови

 

Все, скоріш, так і буде. Більш за те: трохи згодом

Наші діти і їхні стануть одним народом

Вони вІзьмуть наше ім’я. А ще трохи пізніше

Хтось із нас надоумить їх князя якнайскоріше

Охреститись. Як наслідок – вчитись читати й писати,

Завести гігієну, змінити лахміття на шати

 

Що ж, нести на мечах культуру – я ніби й не проти,

Але я відчуваю – ув’язнемо в цьому болоті,

І поглине наших дітей у віків веремії

Цей одвічний бардак – чи то пак, перманентна стихія.

Нашим хірдманам здавна є звичні шляхи далекі.

Та як йти вже з варягів – то в Рим. Чи хоча б – у греки.

(23-25.10.10)

 

Останні події

10.07.2025|23:18
«Не народжені для війни»: у Києві презентують нову книжку Артема Чапая
08.07.2025|18:17
Нова Facebook-група "Люблю читати українське" запрошує поціновувачів вітчизняної літератури
01.07.2025|21:38
Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
01.07.2025|18:02
Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
01.07.2025|08:53
"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
01.07.2025|08:37
«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
01.07.2025|08:14
Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
01.07.2025|06:34
ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року
01.07.2025|06:27
Українська письменниця Євгенія Кузнєцова у лонглисті престижної премії Angelus
29.06.2025|13:28
ВСЛ оголосило передзамовлення на книжку Юлії Чернінької "Бестселер у борг"


Партнери