
Електронна бібліотека/Поезія
- Сорок дев’ять – не Прип’ять...Олег Короташ
- Скрипіння сталевих чобіт десь серед вишень...Пауль Целан
- З жерстяними дахами, з теплом невлаштованості...Сергій Жадан
- Останній прапорПауль Целан
- Сорочка мертвихПауль Целан
- Міста при ріках...Сергій Жадан
- Робочий чатСеліна Тамамуші
- все що не зробив - тепер вже ні...Тарас Федюк
- шабля сива світ іржавий...Тарас Федюк
- зустрінемось в києві мила недивлячись на...Тарас Федюк
- ВАШ ПЛЯЖ НАШ ПЛЯЖ ВАШОлег Коцарев
- тато просив зайти...Олег Коцарев
- біле світло тіла...Олег Коцарев
- ПОЧИНАЄТЬСЯОлег Коцарев
- добре аж дивно...Олег Коцарев
- ОБ’ЄКТ ВОГНИКОлег Коцарев
- КОЛІР?Олег Коцарев
- ЖИТНІЙ КИТОлег Коцарев
- БРАТИ СМІТТЯОлег Коцарев
- ПОРТРЕТ КАФЕ ЗЗАДУОлег Коцарев
- ЗАЙДІТЬ ЗАЇЗДІТЬОлег Коцарев
- Хтось спробує продати це як перемогу...Сергій Жадан
- Нерозбірливо і нечітко...Сергій Жадан
- Тріумфальна аркаЮрій Гундарєв
- ЧуттяЮрій Гундарєв
- МузаЮрій Гундарєв
- МовчанняЮрій Гундарєв
- СтратаЮрій Гундарєв
- Архіваріус (новела)Віктор Палинський
- АРМІЙСЬКІ ВІРШІМикола Істин
- чоловік захотів стати рибою...Анатолій Дністровий
- напевно це найважче...Анатолій Дністровий
- хто тебе призначив критиком часу...Анатолій Дністровий
Після Волги, Багдаду, Сицилії і Трапезунду
Завести наш драккар у Данапр – то чисте безумство
Але конунг нам каже, що вибору не лишилось,
Бо у франків – усЕ чисто вимели. Там прокотились
Хвилі норвежців і данів, і то було б диво
Віднайти монастир, що уникнув їхнього гніву
В цих краях що хатИ, що твердині – з колод соснових.
Це, напевне, свідоцтво браку твердої основи,
Що її уособлює камінь. І так – в усьому,
А не лИше в архітектурі. Не знаю чому,
Але я так вважаю, мій конунг, що треба мати
Зовсім збочений смак естетичний, щоб їх грабувати
Втім і брати нема тут чОго, мій Боже милий,
Окрім меду, воску і хутра. Ну, ще й рабсили.
Правда, можна тут влізти в місцеві розборки й чвари
Перерізати буйних, решту – зігнати в отару
Встановити династію, дати їм звід законів,
ЗапліднИти язик їх словами північної мови
Все, скоріш, так і буде. Більш за те: трохи згодом
Наші діти і їхні стануть одним народом
Вони вІзьмуть наше ім’я. А ще трохи пізніше
Хтось із нас надоумить їх князя якнайскоріше
Охреститись. Як наслідок – вчитись читати й писати,
Завести гігієну, змінити лахміття на шати
Що ж, нести на мечах культуру – я ніби й не проти,
Але я відчуваю – ув’язнемо в цьому болоті,
І поглине наших дітей у віків веремії
Цей одвічний бардак – чи то пак, перманентна стихія.
Нашим хірдманам здавна є звичні шляхи далекі.
Та як йти вже з варягів – то в Рим. Чи хоча б – у греки.
(23-25.10.10)
Останні події
- 10.07.2025|23:18«Не народжені для війни»: у Києві презентують нову книжку Артема Чапая
- 08.07.2025|18:17Нова Facebook-група "Люблю читати українське" запрошує поціновувачів вітчизняної літератури
- 01.07.2025|21:38Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
- 01.07.2025|18:02Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
- 01.07.2025|08:53"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
- 01.07.2025|08:37«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
- 01.07.2025|08:14Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
- 01.07.2025|06:34ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року
- 01.07.2025|06:27Українська письменниця Євгенія Кузнєцова у лонглисті престижної премії Angelus
- 29.06.2025|13:28ВСЛ оголосило передзамовлення на книжку Юлії Чернінької "Бестселер у борг"