Головна\Re:цензії

Re:цензії

«В нашім домі дверей не буде...»
16.11.2017|07:10|Сергій Дзюба, Чернігів

Творчістю відомого білоруського поета Михася Пазнякова я захопився, прочитавши одного його вірша. Поезію я люблю з дитинства, щороку читаю понад 400 книжок авторів із різних держав. Тому здивувати... 

Прощай навіки, принце України!
15.11.2017|07:07|Ольга Бондар

«Я – син гетьмана України, спадкоємець його слави, послідовник у справах. Я з гордістю ношу цей титул, іншого мені не треба». Він розумний, проте наївний. Він привабливий, проте самотній. На нього... 

Чи можливий український Коельйо?
08.11.2017|07:26|Євген Мурашко

Оце таким запитанням нещодавно заскочив мене приятель, прочитавши роман-триптих «Гра в життя» Олега Рибалки (ця книжка побачила світ у київському видавництві «Легенда» зовсім недавно, – якщо не... 

Роман у стилі кардіограми: як писати про смерть так, щоб хотілося жити
07.11.2017|07:57|Аліна Акуленко

Ніхто з нас насправді ж не планує помирати: ні взагалі, ні тим паче раптово. Ні в старості, ні в молодості. Ні від хвороби, ні від нещасного випадку. Хоча інколи саме раптова смерть від нещасного... 

Найгустіша темрява перед світанком
03.11.2017|13:15|Руслана Битківська

Дочитала роман С.Процюка «Травам не можна помирати», коли вже починало зоріти. Кажуть, найгустіша темрява перед світанком. Такий собі час Ч, коли гаснуть не лише сили, але й надії. Ангел смерті... 

Панацея від антисемітизму?
01.11.2017|07:15|Андрій Бородій

«Євреї та слов’яни. Українсько-Єврейська зустріч: культурні виміри» – це книга, що має яскраву філософську назву, але яка за своїм змістом легка для читання та розуміння. Написана науковою мовою в... 

Читати, перечитуючи
31.10.2017|08:20|Ігор Ольшевський

За плечима у людини, про яку йтиметься, багатющий досвід, – життєвий, педагогічний, журналістський, творчий, – якого вистачило б, не побоюся сказати, на кілька пересічних людських життів. Хто не... 

Син приїхав, або Як вчитель географії бойовика написав
29.10.2017|15:21|Ігор Бондар-Терещенко

Автор передмови, а це, між іншим, майстер українського бойовика Леонід Кононович, недаремно зауважує в романі (стилі оповіді зокрема) вплив школи Гемінгвея. Скупі, лаконічні фрази, які іноді... 

Ангели бувають і безкрилими
26.10.2017|07:32|Іван Лучук

Зазвичай рецензії пишуться на вже видані книжки (за винятком т. зв. «внутрішніх рецензій» для видавництв ще до виходу книжки, але ця практика вже, здається, не культивується). Але от мені... 

Світло і пітьма завжди поряд...
24.10.2017|07:18|Алла Рогашко

Прозу Степана Процюка дуже люблю, тож нових книг завжди чекаю з нетерпінням. Люблю занурюватись у його сюжети. Це завжди цікаво, потужно, сміливо-відчайдушно, алегорично, відверто. Його книги... 

Партнери