Re: цензії

27.06.2025|Ірина Фотуйма
"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
26.06.2025|Михайло Жайворон
Житомирський текст Петра Білоуса
25.06.2025|Віктор Вербич
Про що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
25.06.2025|Ігор Зіньчук
Бажання вижити
22.06.2025|Володимир Даниленко
Казка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
17.06.2025|Ігор Чорний
Обгорнена сумом смертельним душа моя
13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Звичайний читач, який став незвичайним поетом
12.06.2025|Ігор Зіньчук
«Європейський міст» для України
07.06.2025|Ігор Чорний
Сни під час пандемії
03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики

Новини

16.10.2015|08:54|Буквоїд

Любомир Стринаглюк. «Знаки часу. Розпізнавання»

Вміння розуміти і тлумачити «знаки часу» – насущна умова виживання у ХХІ сторіччі.

А ще: ціле мистецтво, адже сучасні знаки «маскуються», надто коли йдеться про релігійний вимір.

Щоб демаскувати їхні приховані смислові потоки, часом треба докласти певних зусиль. Грецьке σύμβολο означає «поєднувати», «зливати» «зв’язувати» й позначає зустріч двох засновків у чомусь одному. Так, за Емпідоклом, чоловічий та жіночий первні містять у собі ніби половинки символу, дитина ж – це певне ціле, яке виникає, коли ці половинки, що прагнуть поєднання, здійснюють його.

Подані у книжці «знаки часу» більше нагадують демонічну дитину. Розмарі з американського психологічного трилера 1968 року режисера Романа Поланскі, знятого за однойменним романом Айрі Левіна. Щоб не поділити долю героїні фільму – жертви змови сатаністів – маємо вчитися розпізнавати їхні символи.

Любомир Стринаглюк. Знаки часу. Розпізнавання. — Брустурів: Дискурсус, 2015 – 200 с.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери