Re: цензії
- 22.04.2024|Ігор ЧорнийРозтікаючись мислію по древу
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
Видавничі новинки
- Рената Пйонтковська. "Китиха"Дитяча книга | Буквоїд
- Фредерік Верно, "Рейвах"Книги | Буквоїд
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
- Анатолій Дністровий. "Битва за життя: щоденник 2022 року"Історія/Культура | Буквоїд
Re:цензії
Розмова розуму і сердець
Олександр Астаф´єв. Українсько-польські літературні діалоги (фольклорна стихія, екзистенція, есхатологія). – К.: Талком, 2020. – 560 с.
Олександр Астаф´єв порадував наукову громадськість своєю новою книгою «Українсько-польські літературні діалоги (фольклорна стихія, екзистенція, есхатологія)», у якій спробував порівняти історико-літературний процес ХІХ-ХХ ст. в Україні і Польщі, у щаблях його становлення і відкрити в ньому спільні точки дотику, літературні впливи, аналогії, інтертексти. Зазвичай письменники пишуть свої твори спокійно і не завжди розкладають по поличках те, що має бути виражене як силогізм, дефініція чи умовисновок. В українській народній пісні ХІХ ст. найменше силогізмів чи дефініцій, але своєю задушевною ірраціональністю, закоріненою в історичну й архетипну пам´ять народу, вони стали помітним явищем світової культури і разюче вплинули на становлення художнього слова.
Дослідник переконує нас у тому, що українська народна пісня, зокрема ті тексти, що зібрані у збірниках Михайла Максимовича 1827, 1834 років, так само стали видатним явищем як в Україні, так і в Польщі, бо сприяли народженню такого феномену, як «українська школа» в польському романтизмі. До неї входили поети, що народилися в Україні, жили і навчалися в ній, вбирали в своє серце народні пісні, звичаї і повір´я, хоча в політичному аспекті Україна їм бачилася частиною Польщі. Однак сумніватися у їхній любові до української землі, природи, пісні, її щирих задушевних селян нема підстав. Увесь цей пісенний мелос із його колізіями, вічними образами і народнопоетичними порівняннями та епітетами дослідник простежує через образи Сави Чалого і Сави Чаплинського, популярні на українсько-польському пограниччі, і помічає, що вони несуть істину рятівну і згубну. Так само він аналізує польські переклади українських дум (часом не зовсім вдалі, як, скажімо, в Адама Пенькевича, з´ясовує, як вони просочуються у тканину творів Луціана Семенського, Августа Беловського, Юліуша Словацького та ін. Цікавлять його й інші народнопоетичні сюжети, напр., про пана Твардовського, починаючи від «Повісті про Саву Грудцина» і завершуючи його чудовою обробкою Петра Гулака-Артемовського (на прикладі балади «Пані Твардовська» Адама Міцкевича) та ін.
У цьому ж ряду – сюжет про героя Коліївщини Івана Ґонту, який дуже важко добирався на польську сцену через неприйняття, офіційну критику, заборони, стереотипи, і першими піонерами тут були польські драматурги Ян Непомуцин Камінський і Генрик Красінський. Багато цікавого містить розділ про мотиви русалки як джерело романтичної традиції в Україні і Польщі, і образ Дунаю в українській і польській літературах.
Проблеми другого розділу сфокусовані довкола поетів «української школи», де в центрі уваги дослідника метафізична символіка духовного досвіду (на матеріалі спостережень Євгена Рихлика), екзистенційна топографія повісті «Марія» Антоні Мальчевського, ґотична атмосфера якої нашапровуєтьсчя і на інші твори польської літератури – «Канівський замок» Северина Ґощинського, повість «Вернигора» Міхала Чайковського, в якій виведено міфічний образ носія українсько-польської дружби козака Вернигору, що так яскраво розкрився згодом у творах Юліуша словацького і Станіслава Виспянського та ін. Ілюзію дійсності, сприйнятої через містичний туман, дуже добре розкриває підрозділ «Поезія Юзефа Богдана Залеського в інтерпретації Івана Франка». І завершує цей розділ мікромонографія «Український текст Юліуша Словацького», у якій із вдалою скрупульозністю й аргументацією розкрито незримий вогонь такої субстанції, якою є любов до України – в усіх поетичних контекстах, героях, сюжетах, мотивах, пейзажах.
Вчені давно помітили спадкоємність між романтизмом і модернізмом, з особливою випуклістю це розкривається в польській літературі, де прихід до духовної влади письменників угруповання «Молода Польща» почався із «ревізії» польських пророків і реабілітації творів Юліуша Словацького, які за своїм філософсько-бунтівним духом виявилися дуже близькими для Станіслава Пшибишевського, Яна Каспровича, Казімєжа Пшерви-Тетмайєра, Стефана Жеромського та ін.
У третьому розділі через категорії «екзистенція» та «інтерпретація» дослідник розглядає проблематику українського і польського романтизму, зокрема такі її важливі ланки, як «Кримські сонети» Адама Міцкевича – українські реалії і інтертекст», «Міцкевичів Конрад – українські дискусії про валленродизм», «Культ Юліуша Словацкого і «ревізія» пророків». Сюди ж вкраплена мікромонографія «Польські джерела творчості Петра Гулака-Артемовського», в якій автор виписав присуд його байронізму. До слова сказати, розділ «Останній із байроністів: українські метафори Леонарда Совінського» присвячений українській проблематиці творів цього талановитого поета і перекладача Шевченка. І два останні підрозділи присвячені проблемі священного місця і міфічного ландшафту, який має конкретне ім´я – Краків, куди дослідник вписав постаті українського прозаїка Михайла Коцюбинського і громадської діячки Зузанни Целецької з Чорткова.
Четвертий розділ «Українсько-польські есхатологічні рефлексії ХХ століття» ніби сперті на вчення про кінцеву долю людства і всесвіту. Люди завжди вкладали в есхатологічні ідеї віру в те, що на землі буде мир і порядок. У цьому сенсі привертають увагу і Максим Рильський, який переклав «Пана Тадеуша» Адама Міцкевича і коливався між класичною і романтичною складовою перекладу; і Дмитро Донцов із його доповіддю «Література степу» у Варшавському Пен-клубі 1936 року, яку аналізує автор, і Юрій Липа. Про останнього і його державницькі візії вміщено цілу мікромонографію; прикметно, що її основу складає аналіз книги його есеїв «Бій за українську літературу». Дослідник аналізуєх есхатологічні ідеї Єжи Гедройця і прометеїстів, Юліана Тувіма, Михайля Семенка. А з наймолодшим його приваблює творчість Станіслава Бараньчака і Ольги Токарчук, яка недавно отримала Нобелівську премію.
Ось такою є амальгама найголовніших проблем, порушених у новій книзі Олександра Астаф´єва. У цей важливий історичний момент, коли Україна переживає відродження своєї культурної тотожності, вибудовує суверенне суспільне і державне життя, вона має забезпечити взаєморозуміння, зближення із сусіднім народом і будувати мости дружби й братерства. Книга належить до тих чинників, що зближують національні культури, розкривають їхні якості, показують цінності й досягнення, вказують на можливості й перспективи розмови розуму і сердець.
Коментарі
Останні події
- 23.04.2024|14:56Open call на участь у благодійній виставці “1000 ШЕДЕВРІВ, ЗНЯТИХ НА СМАРТФОН”
- 23.04.2024|10:59У Києві презентують роман Галини Лицур-Щадей «Вдома чекає Марко»
- 23.04.2024|09:20Стартував передпродаж на роман Артема Чеха «Пісня відкритого шляху»
- 22.04.2024|15:36У столичному «Комфорт Тауні» відкривається нова «Книгарня Є»
- 22.04.2024|15:15110 тонн макулатури російських і радянських книжок обміняли на два пікапи для ЗСУ
- 21.04.2024|14:39Восени побачить світ роман Степана Процюка про Євгена Чикаленка
- 21.04.2024|14:36У ВСЛ вийде підліткове фентезі Джордана Ліса «Шептосвітичі»
- 19.04.2024|19:24"Бородатий Тамарин" готує до друку книжку Роберта Пíрі "Північний полюс"
- 19.04.2024|18:17Галину Крук номіновано на Griffin Poetry Prize
- 18.04.2024|16:40Автор дитячого фентезі «Кий і морозна орда» розповість про новий мультивсесвіт за мотивами української міфології