
Re: цензії
- 21.06.2022|Марина СушкоШамани слова
- 20.06.2022|Євген Баран«Я нічого більше не хочу, лише писати…»
- 17.06.2022|Тетяна Дігай, ТернопільДиво в тому, що життя, попри все, триває
- 10.06.2022|Михайло ЖайворонЛакмусовий індикатор моралі та ученості
- 24.05.2022|Любов Ільницька, педагог, науковецьВшанування Максима Левіна в поетичних кольорах Василя Зима
- 16.05.2022|Євген БаранСюжет з багатьма можливостями
- 14.05.2022|Валентина Семеняк, письменницяВід «срібла» думок — до «Ладанки»
- 14.05.2022|Ганна Клименко-СиньоокЧеркаське літературне краєзнавство: від локального до світового
- 12.05.2022|Ганна ОсадкоЧому Україна переможе у цій війні? Відповідь дав французький мандрівник іще 170 років тому
- 06.05.2022|Любов Ільницька, педагог, науковець«Сповідь ветерана» – "невимірюваний досвід" війни Віталія Павловського
Видавничі новинки
- Як подружити дитину з емоціями розповість нова книга психологині Світлани Ройз «Ключі сили»Книги | Буквоїд
- Між укриттями і ракетами: в Україні виходить антологія "Поезія без укриття"Книги | Буквоїд
- Віра Валлє. «У пошуках Людини. Homo emoticus»Книги | Буквоїд
- Мар’ян Ґолька. «Суспільна пам’ять та її імпланти»Книги | Буквоїд
- Євгенія Завалій. «Міста, в які ти поїдеш»Книги | Буквоїд
- Леля Покотиполе. «Спартанська дівчинка»Книги | Буквоїд
- Іван Франко. «Терен у нозі»Проза | Буквоїд
- Олександр Бойченко. «Гра на вибування»Книги | Буквоїд
- Оксана Пухонська. «Поза межами бою. Дискурс війни в сучасній літературі»Історія/Культура | Буквоїд
- Петро Гаврилишин, Роман Чорненький, Ярема Кваснюк. «Військові некрополі Станиславова–Івано-Франківська (1809-2020)»Історія/Культура | Буквоїд
Re:цензії
Черкаське літературне краєзнавство: від локального до світового
ПоліщукВ. Літературна енциклопедія Черкащини. Том 1: А – К / Автор-уклад. В.Поліщук. Черкаси: Видавець ЧабаненкоЮ.А., 2020. - 668 с.
Рецензований перший том енциклопедії є направду не зачином, а результатом багаторічної діяльності професора Володимира Поліщука, котрий чи не єдиний на Черкащині так ретельно, доскіпливо й системно займається студіюванням літературного краєзнавства. Тож, думається, не видам секрету, що невдовзі побачать світ і наступні частини цього масштабного видання, які доповнять і заразом вивершать літературну абетку регіону.
Енциклопедія розпочинається присвятою, в якій артикульовано генетичний зв’язок із черкаським краєм, інтимне почуття до нього («Моїй рідній унікальній Черкащині з довічно незмінною любов’ю»), а також подяку Михайлові Слабошпицькому, котрий, бувши закоріненим у Черкащину, спонукав літературного побратима до реалізації проєкту.
Передмова В. Поліщука є не лише преамбулою до видання, а й аналізом (точніше самоаналізом) власної діяльності в царині літературного краєзнавства, критеріїв у виборі й систематизації інформації, класифікації даних. Автор зізнається, що ще наприкінці 1980-х «спалахнув» інтересом до літературної Черкащини, відчув нагальність дослідження означеного поля, переконався, що це наукова «лакуна», яку слід заповнювати, попри карби совєтської доби, ба навіть насупроти їм… Володимир Трохимович акцентує локальне письменство як імпульс до всенаціонального й загальнодержавного – звідси визрівання ідентичності, чого, зрештою, не могли допустити совєтські керманичі. «Можна цілком вірогідно виснувати, що за імперсько-радянських часів ні літературне, ні будь-яке інше краєзнавство не заохочувалося, адже воно будило інтерес до свого, рідного, національного…» (с. 4). Зі здобуттям Україною незалежності виникла потреба наснаги свіжим повітрям, а отже, заясніла перспектива реабілітації всього національного, локального зосібна. У вступному слові В. Поліщук розповідає про реалізацію ідеї стосовно музею «Літературна Черкащина», що передбачало не лише епістолярну, а й архівну роботу. Численні авторські публікації (статті, методичні й бібліографічні матеріали, книги, підручник), про окремі з яких згадується, є безумовним внеском професора у літературне краєзнавство, більше того, написання їх, як і відкриття літературного музею в Черкаському національному (тоді – державному) університеті ім. Богдана Хмельницького, можемо вважати важливими «віхами» у підготовці енциклопедії. Тим паче Володимир Трохимович того не приховує: «Цілком логічно, що з такого доробку й контексту визріла ідея написання літературної енциклопедії Черкащини, яку з 2014 року поступово (за літерами абетки) реалізовано» (с. 5).
Може видатися, що Черкащина за кількістю видатних постатей та історичною значимістю поступається іншим регіонам, проте обсяг першого тому (майже 700 сторінок), гадаю, слугує контраргументом. І це лише пів алфавіту! Звісно, енциклопедія не обмежена іменами письменників, котрі походять із регіону чи проживають/проживали тут: автор-укладач бере значно ширший контекст, охоплюючи антропоніми, топоніми (Вишнопіль, Вільшана, Водяники, Дмитрівка, Дніпро, Івківці, Керелівка та ін.), літературні угрупування, об’єднання, студії (зокрема «АВАНГАРД», «ВАПЛІТЕ», «Варіації», «Варшавська група», «Витоки», «Гідрокартізон»), літератури національних меншин (вірменська, єврейська тощо), колективні видання (збірки «Вир революції», «Криниця слова», антологія «Витинанки»), періодику місцеву й усеукраїнську («Вечірні Черкаси», «Визвольний шлях», «Всесвіт», «Дзвін», «Клекіт», «Козацький край» та ін.), аспекти видавничий (видавництва «Брама – Україна», «Варяг», «Видавець Чабаненко Ю.А», «Відлуння», «Відлуння-Плюс» тощо) та перекладацький (Олександр Абашелі, Квіцініа Леварса та ін.), премії («Джури» та ін.), термінологію (приміром, автобіографія, еротика, есперанто, есхатологія, етнографізм, інсценізація, інтер’єр, інтертекстуальність) тощо. Потужною тут є компаративна площина, адже представлено зв’язки українського (черкаського) письменства й зарубіжної літератури (ширше – культури). Будь-які щонайменші точки дотику на різних рівнях (генетичному, контактному, діалогічному, типологічному, перекладацькому, видавничому та ін.) фіксовані В. Поліщуком, що свідчить про унікальність видання та його наукову й літературну цінність.
Прикметно, що йдеться про 16 позицій – так званих критеріїв, якими керувався автор при укладанні енциклопедії. По-перше, враховано дату заснування області (1954) – саме вона слугувала точкою старту для відбору персоналій (письменників, перекладачів, літературознавців, фольклористів, культурних діячів та ін.). По-друге, взято до уваги генетичний чинник («коріння» з Черкащини). По-третє, В. Поліщук охоплює імена митців, особистостей, дотичних до письменства, ширше – культури, які раніше чи пізніше завітали на Черкащину: мовиться як про українських, так і зарубіжних. Закордонний аспект розширяється за рахунок перекладацтва, внесок у який здійснювали і продовжують здійснювати вихідці з Черкащини. Представлено і зворотний «бік медалі»: йдеться про зарубіжних перекладачів, котрі інтерпретували твори уродженців регіону. Безсумнівно, потужно в енциклопедичному форматі презентована шевченкіана в різних її аспектах. Фольклорний і фольклористичний виміри так само є виразними: зосібна виокремлені пісні, які за змістом чи місцем з’яви причетні до Черкащини (наприклад, «В Цариграді на риночку» про Байду або Дмитра Вишневецького), пояснені жанри, витлумачені ключові поняття (варіанти фольклорні), згадані імена відомих дослідників і збирачів фольклорної спадщини. В абетковому порядку розташовані національні літератури, пам’ятки світового письменства, міфологічні й літературні герої, що, на перший погляд, видаються далекими й недотичними до Черкащини, проте зафіксовані автором зв’язки слугують доказом того, що наш край є питомою й органічною частиною світового культурного контексту. Так, приміром, ефіопська й кенійська літератури «вливаються» в черкаське русло.
У час повномасштабної агресії з боку росії потреба утвердження ідентичності зросла стократ, а також увиразнилося національне, загальноукраїнське, спільне, що формується на основі окремих локальних часопросторів. У цьому й запорука єдності, й гарантія сили українського народу. Любов до «малої батьківщини» генерує патріотизм в усіх його виявах, а студіювання історії та культури рідного краю як регіону слугує потужним імпульсом до пізнання національної спадщини та джерелом інтересу до світового контексту.
Коментарі
Останні події
- 23.06.2022|16:23Фільм «Щоденник гопника» виходить на великі екрани
- 21.06.2022|17:50«Для підтримки духу воюючої України»
- 21.06.2022|12:16У Києві відкривається виставка про злочини Росії проти медіа в Україні
- 20.06.2022|15:33Відбудеться форум «Музи не мовчать!»
- 16.06.2022|16:21Дорж Бату презентує продовження «Моцарта 2.0» – роман «Коко 2.0»
- 15.06.2022|15:51«Літературний Чернігів» схуд, але надолужує з надією
- 15.06.2022|15:50Соціально-освітній проєкт «Читаємо разом» зібрав 150 000 глядачів
- 09.06.2022|17:00Фільм «Щоденник гопника» вийде в українських кінотеатрах наприкінці червня
- 07.06.2022|17:11Помер автор бестселерів «Москва ординська» та «Країна Моксель, або Московія»
- 07.06.2022|15:28Український ПЕН розпочинає третій сезон проєкту "Мереживо"