Re: цензії

18.07.2026|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на Тернопіллі
Промені любові осонцюють життя
18.07.2026|Михайло Жайворон
Червона нитка крові нового роману Петра Білоуса
14.07.2026|Вероніка Чекалюк, науковиця, журналістка
Коли тіло каже «Ні»: книга, що навчає «слухати себе»
14.07.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Ліричний щоденник Роксолани Жаркової
10.07.2026|Ігор Чорний
Коли магія поза законом
10.07.2026|Олександр Козинець, письменник, педагог та музикант
Сміливість бути собою
10.07.2026|Віктор Вербич
«Збережи цей світ – святий, зукраїненний»
08.07.2026|Інеса Матіїшин, філолог
Любов і біль в романі Степана Процюка «Троянда ритуального болю»
07.07.2026|Ігор Зіньчук
Література, що свідчить: про роман Оксани Радушинської «Псалом Давида»
26.06.2026|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Франківськ пісенний

Re:цензії

21.04.2025|19:15|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мови

Джерела мови російського тоталітаризму

В особі професорки Лариси Масенко, яка спеціалізується на питаннях соціолінгвістики, історії української літературної мови, стилістики та ономастики, я маю надійну консультантку і в питаннях протидії російським злочинам лінгвоциду.

Вихід її нового блискучого дослідження - важливе підґрунтя моєї наступальної позиції як Уповноваженого із захисту державної мови.

Так, у новій книзі "Мова радянського тоталітаризму" (Київ: КЛІО, 2025. - 240 с.) знаної у світі вченої мову радянського тоталітаризму розглянуто у двох головних аспектах: як мову великого ошукантства, що створювала світ словесних фікцій, призначених приховувати огидну дійсність, і як мову державного тероризму, антилюдську суто якої розкрито на основі аналізу текстів часів «червоного терору». Окреслю бодай дискурсивно основні риси риси новомови радянського тоталітаризму: домінування оцінки над значенням, квазіуточнювальні означення, евфемізми, абревіатури, складноскорочені слова, лозунговість. Серед номінацій ворогів у дискурсі радянського тоталітаризму - "куркулі", "буржуа", "позбавленці", "антирадянські елементи", "Вороги народу", "бандерівці", "елементи" (ворожі, кулацько-контрреволюційні, соціально небезпечні), "поліцаї", "діти поліцаїв" і "фашисти".Хотів би уточнити, що свого часу табачник назвав одну зі своїх статей про Віктора Ющенка "Фюрер України". А чи не звідти ростуть ноги, коли мене як Уповноваженого із захисту державної мови російська ворожа пропаганда обзивала "шпрехенфюрером", а моїх представників - "мовними поліцаями"? До речі, ярлик "фашист" - улюблений серед пейоративів проросійських медіа. Громадян України, які захищають суверенітет, територіальну цілісність, державну мову та ідентичність, вони традиційно називають "нациками", "нацюками", "свідомітами", "демонкратами", "западенцями", "бандерлогами" та "бендерасами".

Сучасне кремлівське керівництво, на думку вченої, ніколи не зупиниться перед злочинами загарбання територій незалежних держав, утворених після розпаду срср. При цьому злочинці поєднують, як і століття раніше, збройний наступ з масштабною інформаційною війною, якою намагається приховати справжню природу своєї політики та приписати власні злочини жертвам агресії. Тож не дивно, що рашисти, намагаючись окупувати інформаційний простір, особливо серед населення найбільш зрусифікованих областей, яке значно легше, ніж українськомовне, піддається впливові російської пропаганди, мріє про реставрацію пʼятої колони. Остання, на мою думку, єдина, що не відкине мрій роздмухати «мовне питання» в російсько-українській війні. Полігон подібного ми бачимо на прикладі тимчасово окупованих територій України, де одинадцятий рік поспіль триває справжня злочинна зачистка всього українського, включаючи державну мову, нашу освіту, культуру, медіа.

Які методи боротьби як проти збройної, так і медійної війни, яку оголосила росія? Пані професор закликає активізувати процеси дерусифікації, що передбачає справжнє посилення державної мовної політики, утвердження української мови, сприяння в діяльності мовних інституцій. За комплексом таких дій - реальне зміцнення нашої мови, якій належить державотворча функція формування цілісної політичної нації.Цілком підтримую думку шановної Лариси Масенко в тому, що не можна недооцінювати української мови як провідного чинника у протистоянні з російським окупантом. «Це невидима, але не менш потужна зброя, здатна створити міцні солідарні звʼязки між різними групами всередині нації, що помножить сили у боротьбі за свою державу», - додає вчена. «Лише зі своєю мовою, а не з тією, що навʼязана агресивним підступним сусідом, ми зможемо стати справді вільними людьми у вільній країні», - підсумовує Лариса Масенко.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

16.07.2026|17:03
Наталка Сняданко: розмова про письмо, переклади, Україну і Європу
16.07.2026|10:32
На Закарпатті відбудеться «Чендей-фест 2026»
16.07.2026|10:30
Укрзалізниця запускає інтерсіті до Луцька в дні Міжнародного літературного фестивалю «Фронтера»
14.07.2026|14:39
BestsellerFest у Львові: Жан Рено, Артем Чех, Ірена Карпа, Володимир Кличко та інші культові особистості
14.07.2026|09:25
У Флориді відбудеться творчий вечір відомого письменника Ігоря Павлюка
10.07.2026|09:37
Інтерактивні читання, творчі майстерки, квести, руханки для дітей: якою буде дитяча програма на фестивалі «Фронтера»
07.07.2026|20:35
Видавництво Korali Books оголосило конкурс чуттєвої прози: переможці отримають шанс видати власну книгу
07.07.2026|13:15
Дипломатія без прикрас: спогади, досвід і залаштунки служби
03.07.2026|14:00
Звернення Софії Русової
01.07.2026|16:44
Ольга Куждіна: «Я взагалі не вмію вигадувати сюжети. Зате спостерігати, бачити і чути – це моя справжня суперсила!»


Партнери