Re: цензії
- 09.04.2026|Анастасія БорисюкСонце заходить, та не згасає
- 08.04.2026|Маргарита ПадійА хто сказав, що наш світ є істинним, реальним?
- 07.04.2026|Микола Миколайович ГриценкоБунт проти розуму як антиспоживацький протест
- 07.04.2026|Віктор ВербичІгор Павлюк: «Біль любові. Дивний біль»
- 07.04.2026|Ірина КовальНа межі нового народження
- 07.04.2026|Надія ЄришЛютий, який досі триває
- 06.04.2026|Андрій Павловський, письменник, журналіст, педагог, турагентСвітло, що не згасає у темряві (різдвяна проза, яка лікує)
- 06.04.2026|Віктор ВербичУ парадигмі непроминальної п’ятсолітньої історії
- 05.04.2026|Вікторія ФесковаАрхітектура травми: як заповнити «Її порожні місця»
- 02.04.2026|Ігор ЗіньчукВійна, яка стосується кожного
Видавничі новинки
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
Re:цензії
Джерела мови російського тоталітаризму
В особі професорки Лариси Масенко, яка спеціалізується на питаннях соціолінгвістики, історії української літературної мови, стилістики та ономастики, я маю надійну консультантку і в питаннях протидії російським злочинам лінгвоциду.
Вихід її нового блискучого дослідження - важливе підґрунтя моєї наступальної позиції як Уповноваженого із захисту державної мови.
Так, у новій книзі "Мова радянського тоталітаризму" (Київ: КЛІО, 2025. - 240 с.) знаної у світі вченої мову радянського тоталітаризму розглянуто у двох головних аспектах: як мову великого ошукантства, що створювала світ словесних фікцій, призначених приховувати огидну дійсність, і як мову державного тероризму, антилюдську суто якої розкрито на основі аналізу текстів часів «червоного терору». Окреслю бодай дискурсивно основні риси риси новомови радянського тоталітаризму: домінування оцінки над значенням, квазіуточнювальні означення, евфемізми, абревіатури, складноскорочені слова, лозунговість. Серед номінацій ворогів у дискурсі радянського тоталітаризму - "куркулі", "буржуа", "позбавленці", "антирадянські елементи", "Вороги народу", "бандерівці", "елементи" (ворожі, кулацько-контрреволюційні, соціально небезпечні), "поліцаї", "діти поліцаїв" і "фашисти".Хотів би уточнити, що свого часу табачник назвав одну зі своїх статей про Віктора Ющенка "Фюрер України". А чи не звідти ростуть ноги, коли мене як Уповноваженого із захисту державної мови російська ворожа пропаганда обзивала "шпрехенфюрером", а моїх представників - "мовними поліцаями"? До речі, ярлик "фашист" - улюблений серед пейоративів проросійських медіа. Громадян України, які захищають суверенітет, територіальну цілісність, державну мову та ідентичність, вони традиційно називають "нациками", "нацюками", "свідомітами", "демонкратами", "западенцями", "бандерлогами" та "бендерасами".
Сучасне кремлівське керівництво, на думку вченої, ніколи не зупиниться перед злочинами загарбання територій незалежних держав, утворених після розпаду срср. При цьому злочинці поєднують, як і століття раніше, збройний наступ з масштабною інформаційною війною, якою намагається приховати справжню природу своєї політики та приписати власні злочини жертвам агресії. Тож не дивно, що рашисти, намагаючись окупувати інформаційний простір, особливо серед населення найбільш зрусифікованих областей, яке значно легше, ніж українськомовне, піддається впливові російської пропаганди, мріє про реставрацію пʼятої колони. Остання, на мою думку, єдина, що не відкине мрій роздмухати «мовне питання» в російсько-українській війні. Полігон подібного ми бачимо на прикладі тимчасово окупованих територій України, де одинадцятий рік поспіль триває справжня злочинна зачистка всього українського, включаючи державну мову, нашу освіту, культуру, медіа.
Які методи боротьби як проти збройної, так і медійної війни, яку оголосила росія? Пані професор закликає активізувати процеси дерусифікації, що передбачає справжнє посилення державної мовної політики, утвердження української мови, сприяння в діяльності мовних інституцій. За комплексом таких дій - реальне зміцнення нашої мови, якій належить державотворча функція формування цілісної політичної нації.Цілком підтримую думку шановної Лариси Масенко в тому, що не можна недооцінювати української мови як провідного чинника у протистоянні з російським окупантом. «Це невидима, але не менш потужна зброя, здатна створити міцні солідарні звʼязки між різними групами всередині нації, що помножить сили у боротьбі за свою державу», - додає вчена. «Лише зі своєю мовою, а не з тією, що навʼязана агресивним підступним сусідом, ми зможемо стати справді вільними людьми у вільній країні», - підсумовує Лариса Масенко.
Коментарі
Останні події
- 07.04.2026|11:14Книга Артура Дроня «Гемінґвей нічого не знає» підкорює світ: 8 іноземних видань до кінця року
- 07.04.2026|11:06Українське слово у світі: 100 перекладів наших книжок вийдуть у 33 країнах
- 06.04.2026|11:08Перша в Україні spicy-серія: READBERRY запускає лінійку «гарячих» книжок із шкалою пікантності
- 06.04.2026|10:40Україна на Брюссельському книжковому ярмарку: дискусії, переклади та боротьба за європейські полиці
- 03.04.2026|09:24Кулінарія як мова та стратегія: у Відні презентували книгу Вероніки Чекалюк «Tasty Communication»
- 30.03.2026|13:46Трамвай книги.кава.вініл на Підвальній повертається в оновленому форматі
- 30.03.2026|11:03Калпна Сінг-Чітніс у перекладі Ігоря Павлюка
- 30.03.2026|10:58У Києві оголосили переможців літературної премії «Своя полиця»
- 19.03.2026|09:06Писати історію разом: проєкт «Вишиваний. Король України» розширює коло авторів
- 18.03.2026|20:31Україна візьме участь у 55-му Брюссельському книжковому ярмарку
