
Re: цензії
- 14.05.2025|Валентина Семеняк, письменницяМіцний сплав зримої краси строф
- 07.05.2025|Оксана ЛозоваТе, що «струною зачіпає за живе»
- 07.05.2025|Віктор ВербичЗбиткування над віршами: тандем поета й художниці
- 07.05.2025|Ігор ЧорнийЖиття на картку
- 28.04.2025|Ігор ЗіньчукЗаборонене кохання
- 24.04.2025|Вероніка Чекалюк, науковець, кандидат наук із соціальних комунікацій«До співу пташок» Олега Кришталя як наука одкровення
- 21.04.2025|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мовиДжерела мови російського тоталітаризму
- 18.04.2025|Ігор ЗіньчукРоман про бібліотеку, як джерело знань
- 18.04.2025|Валентина Семеняк, письменницяЗа кожним рядком – безмежний світ думок і почуттів
- 12.04.2025|Андрій СодомораІ ритмів суголосся, й ран...
Видавничі новинки
- Тетяна Висоцька. «Увага, ти в ефірі!»Книги | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Насіння кмину»Книги | Буквоїд
- Тетяна Трощинська. «Любов не минає. Щоденник мами, що втратила сина»Проза | Буквоїд
- Петро Панч. «Голубі ешелони»Проза | Буквоїд
- Олександр Клименко. "Метапрозорість"Книги | Буквоїд
- Семенова Юлія. "Well Done"Книги | Буквоїд
- Микола Мартинюк. «Розбишацькі рими»Дитяча книга | Буквоїд
- Ніна Горик. «Дорога честі»Книги | Буквоїд
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка». 7+Дитяча книга | Буквоїд
- Мистецтво творення іміджу.Книги | Дарина Грабова
Літературний дайджест
Грузия на вкус
Книжка известного блогера Тинатин Мжаванадзе — концентрат грузинской традиции делиться едой и радостью.
Тинатин Мжаванадзе. Грузинская домашняя кухня. М.: Эксмо, 2010. (Книга Гастронома.)
Есть две профессии, склоняющие человека к писанию: врачебная и кулинарная. Это, в общем, отчасти понятно, но только отчасти. Как и во всяком чуде, в нём есть место чуду.
Знаменитых писателей с медицинской практикой в анамнезе все знают: их и в прежние времена было много, а сейчас, кажется, вся Всемирная паутина заполнена их душераздирающим нарративом.
Людей, по-настоящему умеющих готовить, в литературе, как выясняется, гораздо меньше, чем врачей, но их писательская традиция не менее славна, чем медицинская. Например, мудрым писателем была Елена Молоховец, чья рекомендация на случай внезапных гостей взять из погреба немного холодной телятины до сих пор не потеряла актуальности (или же вновь её обрела). Есть и более близкие и убедительные примеры: «Русская кухня в изгнании» Вайля и Гениса — маленький шедевр, буквально брызжущий талантом авторов, их жизнелюбием и тонким чувством прекрасного. И несмотря на то что эта книжка вовсе не сборник рецептов, готовить по ней — сплошное наслаждение. Чуть суше (вероятно, в силу научно-коммунистических взглядов автора), но тоже очень достойно философия еды изложена в книгах Вильяма Похлёбкина.
Этот ряд продолжает книга о домашней грузинской кухне. Даже несмотря на соблюдение автором жёсткой форматности — только рецепты и технология приготовления плюс картинки, — книжка всё равно объёмнее и сердечнее, чем просто кулинарный сборник. Потому что автор текстов — Тинатин Мжаванадзе, в Сети известная как merienn .
Merienn пользуется заслуженной любовью блогеров как генератор позитива, как один из самых ярких, жизнерадостных и трогательных сетевых авторов. Её зарисовки грузинской провинциальной жизни, притчи и сказки написаны с душевной щедростью, сочным юмором и огромной любовью — к детям, семье, клану, родине.
Восхищение народными традициями застолий, умиление грузинской разборчивостью в еде, отличное знание гастрономических особенностей разных регионов — всё это авторское богатство просвечивает в рецептах приготовления малахто (блюдо из зелёной фасоли), чвиштари (кукурузные хлебцы) или аджарского холодца зирабаджи…
Вообще-то странно писать отзыв на сборник рецептов, но эту книжку, на обложку которой вынесены ключевые объекты грузинской стряпни — трава, орехи и гранаты, хочется всё время держать под рукой и делиться добытыми из неё сокровищами с друзьями. К тому же отличное знание предмета и увлечённость автора заражают кулинарным азартом даже самого криворукого — кажется, что каждому под силу осилить буквально все кулинарные шедевры, описанные Тинатин.
А ещё, говорят, в приморском городке Б., воспетом и прославленном юзером merienn, уже читают её книжку, придирчиво разбирая способы приготовления пхали и хачапури и со сдержанным одобрением замечая: «Неплохо. Такую же пахлаву готовила тётя Манана».
Ирина Головинская
Коментарі
Останні події
- 14.05.2025|19:0212-й Чілдрен Кінофест оголосив програму
- 14.05.2025|10:35Аудіовистава «Повернення» — новий проєкт театру Франца Кафки про пам’ять і дружбу
- 14.05.2025|10:29У Лондоні презентували проєкт української військової поезії «Збиті рими»
- 14.05.2025|10:05Оливки у борщі, риба зі щавлем та водка на бузку: у Луцьку обговорювали і куштували їжу часів Гетьманщини
- 14.05.2025|09:57«Основи» видають першу повну збірку фотографій з однойменної мистецької серії Саші Курмаза
- 09.05.2025|12:40У Києві презентують поетичну збірку Сергія «Колоса» Мартинюка «Політика памʼяті»
- 09.05.2025|12:34Вірші Грицька Чубая у виконанні акторів Львівського театру імені Франца Кафки
- 07.05.2025|11:45Meridian Czernowitz видає першу поетичну книжку Юлії Паєвської (Тайри) – «Наживо»
- 07.05.2025|11:42Місця та біографії, які руйнує Росія. У Києві презентують книжку «Контурні карти пам’яті»
- 07.05.2025|11:38У Києві відбудеться презентація книги «Усе на три літери» журналіста й військовослужбовця Дмитра Крапивенка